Як банки підготувались до зими – заступник голови НБУ
Про те, наскільки банківська система готова до роботи за умов ударів агресора та перебоїв з електропостачанням, розповів Олексій Шабан, заступник голови НБУ.
Система Power Banking торік запускалася в екстремальних умовах. Як банки та НБУ готувалися і готуються до зими цього року?
– Ми не знаємо, якими будуть дії ворога, але прагнемо бути готовими до всього, що може статися. Минулого року ми вимагали від банків не менше третини відділень зробити базовими чи опорними. Головна ідея полягала в тому, що навіть за умов тривалої відсутності електроенергії ці відділення повинні працювати та надавати базові банківські послуги. Тому у відділенні має бути резервне джерело енергії, зарезервовані канали зв’язку від кількох операторів. Банки мають забезпечити роботу своїх дата-центрів, інформаційних систем та каналів зв’язку у разі відсутності основного електроживлення на строк до семи діб, а також роботу відділень – до трьох діб. Особливу увагу необхідно приділяти збереженню копій даних у такі періоди. І загалом не повинна порушуватися робота систем електронних платежів та обігу готівки.
Ми розуміємо, що банківська система успішно пройшла практичні випробування минулої осені та зими. Досвід є, технічна готовність збереглася. Наприкінці серпня ми зустрілися з керівниками банків та нагадали їм про важливість підготовки до можливих загроз. Попросили актуалізувати договори із постачальниками послуг, перевірити готовність обладнання та персоналу до роботи у надзвичайних умовах, оновити протоколи їхніх дій.
Якими є основні параметри Power Banking версії 2023 року?
– Натепер у мережу Power Banking входять близько 2360 відділень у понад 380 населених пунктах на всій контрольованій території України. Це понад 53% від загальної чисельності працюючих відділень. 75% цієї мережі припадає на відділення системно важливих банків (їх нині 15).
Кілька місяців тому несподівано болісно актуальним стало питання прийому та обміну зношених банкнот долара. НБУ оперативно втрутився у ситуацію. За вашою оцінкою, що у нас зараз із таким обміном?
– Ми вважаємо, що ринкових передумов для виникнення цієї кризи не було. Було бажання окремих людей та деяких сил створити ажіотаж та нажитися на ньому. Нацбанк оперативно зреагував. Ми вилучили зі своїх нормативних актів норми, які встановлюють ознаки незначної зношеності банкнот. Відкрили гарячу лінію для споживачів.
Важливо розуміти, що банкам та небанківським установам під час валютно-обмінних операцій заборонено встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території іноземної держави.
Тому ми провели кілька зустрічей із банками та небанківськими фінансовими установами, які займаються обміном готівкової валюти. Донесли до них свою позицію, що не можуть бути різні курси для обміну банкнот різних років випуску. Що касир банку чи обміннику не може «на око» оцінювати платоспроможність банкнот. Справжність банкнот іноземної валюти підтверджується за допомогою лічильників, сортувальників та детекторів банкнот, які, зокрема, забезпечують контроль ультрафіолетового, інфрачервоного та магнітного захисту.
Також ми переконали великі банки провести роботу з міжнародними операторами на ринку банкнот, щоб завозити більше валютної готівки та налагодити процеси щодо прийому значно пошкоджених банкнот іноземної валюти з України на інкасо. Все це дозволило стабілізувати ситуацію.
