Стан та перспективи небанківського фінансового ринку
За три роки кількість фігурантів ринку скоротилась майже вдвічі
Директор Департаменту методології регулювання діяльності НФУ Національного банку Сергій Савчук в інтерв’ю виданню Banki.ua висвітлив багато важливих питань про регулювання діяльності небанківських фінансових компаній.
Національний банк отримав функції Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг щодо регулювання та нагляду за всіма учасниками небанківського фінансового ринку, крім операторів фондового ринку, з 1 липня 2020 року. На той час на ринку працювало понад дві тисячі фінансових установ (страховиків, фінансових компаній, лізингодавців, кредитних спілок та ломбардів). За три роки кількість гравців скоротилася майже вдвічі.
На відміну від банків цей сектор не пережив необхідну трансформацію під час кризи 2014-2017 років. Спочатку через ковідну кризу, а потім через повномасштабну війну, реформування сектору пригальмувало, але триває. Основна мета регулювання залишається незмінною – ринок має бути платоспроможним, виконувати свої зобов’язання перед клієнтами та зберігати прозорість, відображаючи свій фінансовий стан.
Кількісна структура змінилась, але більшість гравців добровільно відмовилися від ліцензій через неможливість або небажання грати за цивілізованими правилами. Водночас якість змінилася на краще – встановлення конкретних вимог на рівні законодавства, заборона оманливої практики та систематичний нагляд з боку регулятора дали змогу реформувати діяльність фінансових установ, у тому числі щодо захисту прав споживачів. Однак робота триває.
Успіх ломбардів – у відновленні після піврічного спаду діяльності на початку широкомасштабної війни
За підсумками другого кварталу 2023 року найбільше зростання активів у небанківському фінсекторі було притаманне ломбардам: плюс 264 млн грн. Сектор ломбардів демонстрував ознаки відновлення. Обсяги активів та нових кредитів збільшилися, власний капітал поволі зростав, хоча досі перебував на низькому рівні. Коефіцієнт покриття кредитів заставою залишався на рівні 111%. Структура кредитів за видами застави суттєво не змінилася – домінують прикраси з дорогоцінних металів.
Відсоткові доходи та доходи від реалізації майна зросли, що дало змогу отримати прибуток та поліпшити показники рентабельності. Йдеться не про успіх, а про відновлення порівняно з показниками минулого року, коли сектор півроку практично не працював.
Завищені ставки компаній з надання мікрокредитів свідчать про неякісну оцінку ризиків
Мета Національного банку – не обмежити заробіток фінансових компаній, а захистити права споживачів їх послуг. А також вирішити питання нецивілізованої поведінки кредиторів та невиправдано високого боргового навантаження на клієнтів мікрофінансових компаній.
Звіт Світового банку за 2020 рік свідчить, що 63 країни зі 108, що досліджувалися, впровадили обмеження щодо граничних розмірів відсоткових ставок. Наприклад, у Польщі граничний розмір такої ставки встановлено на рівні 16% річних, у Литві – 75%, в Японії – 20%. В Україні без втручання держави відсотки можуть сягати 730% і навіть 1825% річних. Невиправдано дороге кредитування для населення не має нічого спільного з цивілізованою практикою спільноти країн Євросоюзу, частиною якої ми прагнемо стати. Ця послуга не повинна сприйматися споживачами як «боргове ярмо», а має бути корисним фінансовим продуктом.
Будь-який бізнес потребує підтримки його власника, особливо в умовах війни. Щодо ресурсів для кредитування, то їх джерело залежить від бізнес-моделі. У кредитної спілки джерелом коштів для надання кредитів є внески вкладників такої спілки. Якщо ж фінансова компанія не залучає кошти на ринку, вона надає кредити за рахунок коштів власника. Зацікавленість компаній із мікрокредитування в якісній оцінці кредитоспроможності позичальників на практиці ніяк не проявилась, адже завищені ставки свідчили про неякісну оцінку ризиків та закладення їх у ціну продукту. Це і стало причиною обмеження ставок на законодавчому рівні.
Більшість порушень стосується захисту прав споживачів
У цілому більшість порушень на ринку небанківських фінансових компаній стосуються захисту прав споживачів. Але примусове відкликання ліцензій на ринку регулятором – це швидше виняток. Більшість гравців відмовляються від ліцензії добровільно, не маючи змоги або бажання виконувати встановлені вимоги. Зокрема, ліцензійні вимоги, визначені в Положенні про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 24 грудня 2021 року № 153.
Cтрахові компанії мали перехідний період аби привести у відповідність вимоги щодо прозорості
Національний банк проводить перевірку структур власності страховиків на предмет відповідності вимогам щодо прозорості, які були встановлені регулятором у квітні 2021 року (страховики мали шестимісячний перехідний строк).
У разі виявлення порушень страховиками таких вимог ухвалюються рішення Національного банку про визнання структури власності таких страховиків непрозорою. Водночас таким компаніям надається додатковий строк для приведення структури власності у відповідність з вимогами законодавства. У разі невиконання цього, до страховиків застосовуються заходи впливу у вигляді анулювання ліцензій.
Відповідно до чинного законодавства страховик, до якого застосовано захід впливу, навіть при анулюванні всіх ліцензій, повинен виконувати свої зобов’язання за договорами з клієнтами, укладеними до дня набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії.
Так, у постанові Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами) на період дії військового стану в Україні запроваджено особливий порядок купівлі іноземної валюти/переказу валютних цінностей за межі нашої держави.
Ми розуміємо, наскільки важливою для таких компаній є своєчасна оплата перестрахових премій страховикам-нерезидентам, тому страховик має відповідати вимогам, установленим у Постанові №18 та бути включеним до відповідного переліку або отримати відповідний дозвіл від НБУ.
Наступного року лізінгодавці набудуть статус фінкомпаній, що сприятиме підвищенню їхньої капіталізації
У 2024 році лізингодавці повинні набути статусу фінансових компаній, що сприятиме підвищенню їхньої капіталізації та посиленню вимог до прозорості та управління ризиками. Зазначене сприятиме підвищенню можливостей лізингодавців долучатися до кредитно-інвестиційного ресурсу банків та міжнародних донорів.
Кредитні спілки можуть стати активними учасниками програм щодо відбудови житла
Кредитні спілки можуть стати активними учасниками державних та міжнародних програм, зокрема відбудови та реконструкції житла і розвитку підприємництва.
Важливим кроком для цього є ухвалення Верховною Радою Закону України «Про кредитні спілки», розробленого на заміну застарілого акту двадцятирічної давнини. Нова редакція закону розширює перелік осіб, які можуть стати членами кредитних спілок, зокрема за рахунок фермерських господарств, ОСББ, кооперативів, мікропідприємств та розширює джерела поповнення капіталу кредитної спілки, встановлює нові вимоги до системи корпоративного управління, спрощує процедуру входу на ринок. Бізнес кредитних спілок вже пожвавлюється – майже дворічне скорочення активів таких компаній у другому кварталі призупинилося, попри подальше скорочення кількості установ.
Найпоширеніші порушення пунктів обміну валют – недотримання вимог законодавства та неправдиві дані у звітності
Регулювання та нагляд за діяльністю небанківських фінансових установ, що здійснюють торгівлю іноземною валютою в готівковій формі, належать до компетенції Національного банку. Такі небанківські фінансові установи здійснюють свою діяльність відповідно до вимог Закону України «Про валюту і валютні операції», нормативно-правових актів Національного банку та законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Регулятор на постійній основі здійснює нагляд за діяльністю таких компаній та їхніх структурних підрозділів (пунктів обміну валюти). Зокрема, за результатами такого нагляду Національний банк з початку року застосував заходи впливу до 17 небанківських установ у вигляді письмових застережень та штрафів на загальну суму більше 15 млн грн.
Найпоширеніші порушення стосуються недотримання вимог валютного законодавства та законодавства з питань фінансового моніторингу. Також виявлені випадки несвоєчасного надання або надання регулятору недостовірної інформації, звітності тощо.
Гравці повинні розкривати реальних власників та підтверджувати їхній фінансовий стан
Ринок чекає подальша трансформація – розкриття гравцями реальних власників і підтвердження їхнього фінансового стану, приведення діяльності у відповідність з установленими вимогами, подання регуляторної звітності, дотримання пруденційних нормативів і цивілізована ринкова поведінка щодо споживачів їхніх послуг та інших учасників ринку тощо.
Ті, хто не зможе грати за цивілізованими правилами, мають залишити ринок. Ті, хто є готовими – зможуть розвиватись і зростати разом із відновленням економіки, яке відбувається вже зараз, попри тривалу війну.
