Ухвалено рішення знизити облікову ставку до 22%
Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 25% до 22% із 28 липня 2023 року. Стрімке сповільнення інфляції та стійка ситуація на валютному ринку уможливлюють початок циклу зниження облікової ставки. Водночас зниження облікової ставки на тлі збереження макрофінансової стабільності підтримає відновлення економіки.
Споживча інфляція в річному вимірі з більше ніж 26% на початку року сповільнилася до 12,8% у червні. Крім ефекту бази порівняння, важливу роль відіграли чинники пропозиції, у тому числі насичення ринків продовольства та пального, а також зниження світових цін на енергоносії. Курсовий чинник зрештою зумовив сповільнення інфляції як напряму через ціни на товари, так і опосередковано – через поліпшення очікувань. Останньому також сприяло уникнення монетарного фінансування бюджету цього року.
НБУ поліпшив прогноз інфляції на цей та наступні роки. Водночас подальше зниження інфляції очікувано буде менш стрімким, ніж у першому півріччі.
Ураховуючи сприятливу динаміку першого півріччя, НБУ суттєво поліпшив прогноз інфляції на цей рік – з 14,8% до 10,6%. Зростання цін сповільнюватиметься за рахунок поступового зниження світової інфляції та все ще доволі жорстких монетарних умов в Україні. Вагоме значення матиме незмінність тарифів на більшість житлово-комунальних послуг. Водночас надалі інфляція знижуватиметься повільніше, ніж у попередні місяці. Це пов’язано з вичерпанням ефекту бази порівняння, поверненням довоєнного рівня оподаткування пального та червневим підвищенням цін на електроенергію для побутових споживачів.
У наступні роки тенденція до зниження інфляції збережеться. Зменшення безпекових ризиків дасть змогу відновити оптимальні логістичні шляхи, розширити виробництво та наростити врожаї. Тому НБУ очікує, що інфляція у 2024 році знизиться до 8,5%, а в 2025 році − до 6%.
Економіка демонструє стійкість до нових викликів війни і цього року зросте на 2,9%.
Зростання внутрішнього попиту в умовах стабільного функціонування енергосистеми та макрофінансової стійкості сприяло подальшому відновленню економічної активності. Однак зростання економіки обмежували постійні ракетні обстріли, саботаж роботи “зернового коридору” та нові руйнування інфраструктурних об’єктів. Крім того, негативно впливали на бізнес торговельні обмеження для української агропродукції з боку низки країн ЄС. Ці чинники зумовили скорочення експорту України в II кварталі та стримуватимуть відновлення економіки надалі. Водночас фактичні результати І кварталу виявилися кращими, ніж передбачав попередній макропрогноз.
Надалі економічне зростання прискориться, ураховуючи припущення прогнозу НБУ про зниження безпекових ризиків у середині 2024 року. Експорт відновлюватиметься активніше після налагодження морської логістики та припинення обстрілів інфраструктури. Поступове повернення мігрантів сприятиме пожвавленню споживчого попиту, а інвестиції суттєво зростуть на етапі відбудови країни. Вагому роль у стимулюванні економіки і надалі відіграватиме м’яка фіскальна політика – дефіцит бюджету залишатиметься значним через потреби в підтримці обороноздатності та економічного відновлення. З огляду на це НБУ прогнозує зростання реального ВВП у 2024 році на 3,5%, а у 2025 році – на 6,8%.
Ритмічне надходження офіційного фінансування сприяло зростанню міжнародних резервів до історично рекордного рівня. Подальша міжнародна підтримка залишається критично важливою.
З початку року Україна отримала майже 27 млрд дол. США у формі кредитів та грантів від міжнародних партнерів, що значно перевищило продаж валюти НБУ для балансування валютного ринку. Завдяки ритмічній зовнішній допомозі міжнародні резерви України на кінець червня сягнули історичного рекорду – 39 млрд дол. США. Завдяки зовнішній підтримці уряд мав змогу покривати значний дефіцит бюджету без звернення за емісійним фінансуванням.
Очікується, що за підсумками цього року міжнародна допомога сягне 42 млрд дол. США. Ці надходження стримають розширення дефіциту поточного рахунку, що цього року становитиме 6,5% ВВП, та забезпечать з надлишком його фінансування.
Вагомими також є інші ризики:
- зниження обсягів чи втрата ритмічності надходження міжнародної допомоги;
- поновлення суттєвого дефіциту електроенергії внаслідок значних руйнувань енергетичної інфраструктури, що призведе до обмеження економічної активності та експорту, збільшення потреби в імпорті та, відповідно, посилення тиску на валютному ринку;
- нові масштабні теракти, які обмежуватимуть експортну логістику, а також економічний потенціал країни загалом;
- виникнення додаткових бюджетних потреб (для підтримання обороноздатності, ліквідації наслідків терактів тощо) і значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері;
- подальші ускладнення для експорту агропродукції, зокрема за продовження чи розширення торговельних обмежень окремими європейськими країнами.
Облікова ставка знижуватиметься і надалі за умови збереження стійкості валютного ринку та сповільнення інфляції на прогнозному горизонті. НБУ враховуватиме необхідність підтримання високої привабливості гривневих активів на етапі пом’якшення валютних обмежень і переходу до гнучкішого курсоутворення.
Оновлений макропрогноз НБУ передбачає подальше зниження облікової ставки. Це відбуватиметься поступово, щоб не зашкодити тенденції до сталого зниження інфляції та стійкості валютного ринку. Головною передумовою цього є підтримання достатньої привабливості гривневих активів, що забезпечувало б захист заощаджень у національній валюті від інфляційного знецінення. Збереження високого рівня довіри до гривні є вкрай важливим на етапі пом’якшення валютних обмежень і переходу до гнучкішого курсоутворення.
