Щодо фінансових операцій з отримання готівки
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 13.04.2016 р. N 25-0004/31760
Департамент фінансового моніторингу |
Банкам України |
Щодо фінансових операцій з отримання готівки
Результати аналізу даних статистичної звітності банків свідчать про зростання наприкінці 2015 року обсягів отримання клієнтами банків готівкових коштів з використанням платіжних карток. Тенденція до значних обсягів видачі готівки клієнтам банку в такий спосіб зберігається і у 2016 році.
Вищезазначене підтверджується, зокрема, результатами перевірок (у тому числі за результатами безвиїзного нагляду) діяльності банків з питань дотримання ними вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – легалізація кримінальних доходів), які проводяться фахівцями Національного банку України.
Так, за даними форми статистичної звітності банків N 401 "Дані про операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток, емітованих (розповсюджених) для клієнтів банку" протягом IV кварталу 2015 року загальна сума фінансових операцій з отримання готівки, що здійснені із застосуванням платіжних карток, емітованих банками для клієнтів банків, складала 250,7 млрд. грн., що на 18 відсотків більше, ніж у III кварталі 2015 року, та на 17 відсотків більше, ніж у IV кварталі 2014 року.
При цьому найбільше привертає увагу збільшення обсягів фінансових операцій з отримання готівки юридичними особами, а саме загальна сума операцій з отримання готівки юридичними особами із застосуванням платіжних карток протягом IV кварталу 2015 року складала 36,0 млрд. грн., у тому числі в національній валюті – 35,8 млрд. грн., з них:
– сума операцій з отримання готівки в національній валюті, що здійснені через банкомати у власній мережі банку та у мережі інших банків-резидентів, складала 19,1 млрд. грн., що майже на 22 відсотки більше, ніж у III кварталі 2015 року, а також на 72 відсотки більше, ніж у IV кварталі 2014 року;
– сума операцій з отримання готівки в національній валюті, що здійснені через інші пристрої у власній мережі банку та у мережі інших банків-резидентів, складала 16,7 млрд. грн., що на 49 відсотків більше, ніж у III кварталі 2015 року, а також на 90 відсотків більше, ніж у IV кварталі 2014 року.
Слід зазначити, що найбільший обсяг готівки в національній валюті через інші пристрої отримано з використанням платіжних карток, емітованих банками для клієнтів – юридичних осіб, в м. Києві – 19,8 відсотків, Дніпропетровському регіоні – 12,1 відсотків, Харківському регіоні – 7,3 відсотки, Одеському регіоні – 6,2 відсотків та Миколаївському регіоні – 6 відсотків (від загального обсягу готівки, отриманої в такій спосіб юридичними особами).
Необхідно підкреслити, що дані статистичної звітності банків одночасно свідчать про тенденцію до поступового зниження обсягів готівки, яку клієнти – юридичні особи отримують з кас банків за символом 46 "на закупівлю сільськогосподарської продукції" 1.
____________
1 За даними форми статистичної звітності N 748 "Звіт про касові обороти банку".
Крім збільшення обсягів фінансових операцій з отримання готівки юридичними особами, також збільшились обсяги отримання готівки фізичними особами із застосуванням платіжних карток, а саме загальна сума операцій з отримання готівки фізичними особами протягом IV кварталу 2015 року складала 214,7 млрд. грн., у тому числі в національній валюті – 211,8 млрд. грн., з них:
– сума операцій з отримання готівки в національній валюті, що здійснені через банкомати у власній мережі банку та у мережі інших банків-резидентів складала 163,1 млрд. грн., що на 14 відсотків більше, ніж у III кварталі 2015 року, а також на 22 відсотків більше, ніж у IV кварталі 2014 року;
– сума операцій з отримання готівки в національній валюті, що здійснені через інші пристрої у власній мережі банку та у мережі інших банків-резидентів складала 48,7 млрд. грн., що на 24 відсотків більше, ніж у III кварталі 2015 року, та майже відповідає обсягам аналогічних операцій, здійснених у IV кварталі 2014 року.
Слід зазначити, що згідно з частиною першою статті 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (далі – ризикова діяльність).
Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 N 346, із змінами та доповненнями (далі – Положення N 346), визначено ознаки, у тому числі у сфері фінансового моніторингу, наявність яких є підставою для висновку Національного банку України про провадження банком ризикової діяльності.
За результатами проведеного аналізу фінансових операцій клієнтів деяких банків встановлені випадки здійснення операцій (схем), що, на думку Національного банку України, можуть мати ознаки здійснення банком ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу.
Приведемо окремі приклади схем проведення таких операцій:
1) кошти на карткові рахунки фізичних осіб надходять з призначенням платежу "поворотна фінансова допомога" відповідно до договорів позики, укладених між фізичними особами та юридичною особою. Відповідно до цих договорів кожна фізична особа отримує від юридичної особи безвідсоткову позику, а фізичні особи зобов’язані використати її за цільовим призначенням та повернути у визначений договором строк (протягом 3-х років).
При цьому за результатами аналізу руху коштів за рахунком юридичної особи встановлено, що більше 90 відсотків всіх надходжень на його рахунок у вигляді сплати за товар або переуступки боргу, юридична особа перераховувала на карткові рахунки фізичних осіб у вигляді надання їм фінансової допомоги.
Після надходження з рахунків юридичної особи на рахунки фізичних осіб кошти (99 %) отримувались з цих рахунків готівкою через касу банку в той же день або найближчі операційні дні після їх зарахування;
2) кошти на карткові рахунки фізичних осіб надходять з призначенням платежу "під звіт" з рахунків декількох юридичних осіб (клієнтів різних банків) відповідно до договорів доручення, укладених між фізичними особами та юридичними особами. При цьому:
– з кожною фізичною особою в один день укладається декілька договорів доручення з однією з юридичних осіб;
– кожен із договорів доручення з однією з юридичних осіб передбачає надходження коштів з рахунків цієї юридичної особи, відкритих в різних банках, на різні карткові рахунки однієї фізичної особи;
– кошти з рахунків юридичних осіб одночасно надходять на різні карткові рахунки фізичних осіб у сумі, меншій, ніж визначена статтею 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", проте загальна сума надходжень протягом одного дня на рахунки однієї фізичної особи перевищує 150 тис. грн.
Відповідно до цих договорів кожна фізична особа отримує грошові кошти, за які зобов’язується придбати товари (сільськогосподарська продукція, текстиль, будівельні матеріали, продукти харчування, електротехнічна промисловість, легка промисловість тощо).
При цьому за результатами аналізу руху коштів за рахунками юридичних осіб встановлено, що більше 90 відсотків всіх надходжень на їх рахунки у вигляді сплати за товар або переуступки боргу, юридичні особи перераховували на карткові рахунки фізичних осіб.
Слід зазначити, що більшість із фізичних осіб, з карткових рахунків яких здійснювалось зняття готівкових коштів, належать до соціально вразливих верств населення (студенти, пенсіонери, тимчасово непрацюючі, знаходяться в декретній відпустці тощо).
Щодо суб’єктів господарювання, від яких надходили кошти, або які отримують кошти готівкою, необхідно звертати увагу на наступне:
– період діяльності не перевищує одного року з дня його державної реєстрації;
– дату сплати учасниками статутного капіталу, який іноді складає незначну суму (наприклад, 1000 грн.), передбачено до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства;
– незначний в порівнянні з обсягами коштів, що отримуються юридичною особою готівкою або перераховуються іншій особі з подальшим отриманням готівки, статутний капітал суб’єктів господарювання;
– одна особа є засновником та одночасно керівником та/або бухгалтером, інші співробітники суб’єкта господарювання, крім керівника, відсутні;
– перед відкриттям рахунку в банку у суб’єкта господарювання відбулась зміна власників;
– кошти, що отримуються юридичною особою готівкою або перераховуються іншій особі з подальшим отриманням готівки, надходять на рахунок (рахунки) суб’єкта господарювання від значної кількості контрагентів з різними призначеннями платежів (наприклад, як фінансова допомога, сплата за цінні папери, позики, надходження за договорами переведення боргу та/або відступлення права вимоги у зобов’язанні; за рахунком не здійснюються або здійснюється незначна кількість фінансових операцій, що пов’язані з господарською діяльністю, визначеною згідно з Класифікацією видів економічної діяльності);
– кошти, які регулярно (практично щоденно) надходять на карткові рахунки суб’єктів господарювання, в той же або наступний операційний день отримуються з рахунку в готівковій формі;
– характер проведення фінансових операцій дає підстави вважати, що вони здійснюються з метою уникнення виконання встановлених законодавством з питань фінансового моніторингу, а також нормативно-правовими актами Національного банку України вимог та обмежень (наприклад, здійснення фінансових операцій в сумах, що є меншими за значну суму, що, як наслідок, призводить до нездійснення фінансового моніторингу операцій тощо);
– згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень щодо клієнтів або їх контрагентів здійснюється кримінальне провадження тощо.
Наведені приклади не є вичерпним переліком. З огляду на вказане, в кожному конкретному випадку банкам слід здійснювати детальний аналіз фінансових операцій з метою недопущення використання клієнтом послуг банку для легалізації кримінальних доходів та залучення банку до здійснення ризикової діяльності.
У зв’язку з викладеним Національний банк України висловлює занепокоєння масштабністю фінансових операцій зі зняття клієнтами банків готівкових коштів у значних розмірах за допомогою платіжних карток та наголошує, що зазначені факти можуть свідчити про високий ризик використання послуг банків для легалізації кримінальних доходів, а проведені фінансові операції окремих клієнтів містять передбачені абзацами тринадцятим – п’ятнадцятим пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення N 346 ознаки здійснення банками ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, а саме:
– проведення клієнтами банку фінансових операцій, що не мають очевидної економічної доцільності (сенсу);
– участь банку (надання банком послуг) у проведенні фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що метою їх здійснення є легалізація кримінальних доходів (зокрема пов’язаних зі зняттям готівкових коштів);
– проведення банком або клієнтами банку фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення виконання вимог та обмежень, передбачених банківським, валютним законодавством, законодавством з питань фінансового моніторингу.
При цьому звертаємо увагу, що отримання готівки колом осіб може відбуватись в одному з банків, а рахунки окремих клієнтів інших банків можуть використовуватись як ланка в ланцюгу здійснення "схемних" фінансових операцій з метою безготівкового перерахування коштів між рахунками клієнтів як в межах одного банку, так і між клієнтами декількох банків.
Тому, вважаємо за необхідне наголосити на тому, що банкам слід приділяти увагу здійсненню належних заходів щодо вивчення клієнтів, у тому числі суті їх діяльності, аналізу їх фінансового стану, мети проведення клієнтами фінансових операцій не тільки щодо фінансових операцій з готівкою, а й щодо фінансових операцій, які проводяться у безготівковому вигляді, а також здійсненню достатніх заходів для запобігання та протидії легалізації кримінальних доходів, здійсненню ризикової діяльності.
Звертаємо увагу, що на офіційному веб-сайті Державної служби фінансового моніторингу України в розділі "Типології: Рекомендації по виявленню схем відмивання коштів" розміщене Типологічне дослідження "Типові інструменти, способи та механізми розміщення і відмивання кримінальних доходів", метою якого було виявлення та узагальнення типових інструментів, способів та механізмів найпоширеніших схем відмивання кримінальних доходів, фінансування тероризму та інших злочинів (http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=114&art_id=20431&lang=uk).
Крім того, Національний банк України вважає за необхідне зазначити, що статтею 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі – Закон), зокрема, передбачені права банків відмовитись від:
– проведення фінансової операції у разі, якщо така операція містить ознаки такої, що згідно із Законом підлягає фінансовому моніторингу;
– встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.
При цьому вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що невикористання банком права відмовити в проведенні клієнтами банку регулярних фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є використання послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення чи вчинення іншого злочину, – є однією з ознак здійснення банками ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, передбаченою пунктом 3.3 глави 3 розділу I Положення N 346.
Також статтею 17 Закону, зокрема, передбачено, що банки мають право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 Закону.
Таким чином, у разі, якщо за результатами здійсненого вивчення клієнтів та аналізу їх фінансової діяльності є наявними ознаки, що можуть бути ознаками здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, рекомендуємо використовувати вищевказані права, передбачені статтями 10 та 17 Закону, з метою уникнення, попередження та недопущення банками можливості використовувати надані ними послуги для легалізації кримінальних доходів та бути залученими до здійснення ризикової діяльності.
В. о. заступника Голови |
К. В. Рожкова |