Нові правила на ринку мікрокредитів: що очікує бізнес та споживачів
Що передбачає новий закон про мікрокредити
Незабаром в Україні буде ухвалено новий закон, який відчутно змінить правила гри на ринку мікрокредитування. Законопроект №9422, зокрема, передбачає поступове обмеження денної ставки за мікрокредитами до 1% від загального розміру позики. У договорі також має бути вказана інформація про денну процентну ставку. Усі не зазначені в договорі платежі за кредитом, які обтяжують ставку, будуть каратись штрафом. Також мікрокредити більше не зможуть отримати клієнти з поганою кредитною історією та люди з ігровою залежністю. Окрім того, кредитодавець повинен передавати дані про споживчі кредити до одного із бюро кредитних історій. Закон фактично наділяє НБУ повноваженнями встановлювати додаткові вимоги до оцінки кредитоспроможності позичальника.
Обмеження кредитних ставок – це широко поширена історія. Нині в 75 країнах світу існують подібні ініціативи. Мета законопроекту – зробити виправдану, справедливу і прозору ставку в Україні й допомогти зберегти баланс між інтересами споживачів і бізнесу. Крім того, у законі виписано зобов’язання України перед МВФ. Наприкінці серпня закон буде винесений на перше читання у Верховній Раді.
Які порушення сьогодні фіксують під час видачі кредитів
В НБУ наголошують, що ухвалення жорстких мір на ринку кредитування – це останній механізм, який може застосувати НБУ, аби ринок дотримувався закону. За останній рік громадяни найбільше скаржились на мікрофінансові організації, страховиків та колекторські компанії, а найменше – на банки. Головними порушеннями, згідно з даними НБУ, є незаконна посередницька діяльність, порушення щодо інформування споживачів до укладання кредитного договору, невідповідність умов договорів вимогам закону, порушення під час врегулювання простроченої заборгованості (етичної поведінки). Головною рекомендацією НБУ в цьому контексті є просто дотримуватись вимог закону та актів регулятора.
Новий закон про фінпослуги і фінкомпанії: що чекає учасників ринку
У лютому 2022 року в Україні набрав чинності Закон “Про фінансові послуги та фінансові компанії”. Закон вводиться в дію з 1 січня 2024 року, крім окремих норм та положень.
Головні новації закону про фінкомпанії і фінпослуги
- Закон встановлює пропорційні вимоги до мінімального розміру власного капіталу фінкомпаній і ломбардів залежно від послуг, що надаються.
- Набуття істотної участі у фінкомпанії або ломбарді більше не потребуватиме попереднього погодження регулятора.
- Закон впроваджує ризик-орієнтовані регулювання та нагляд. Вимоги та правила нагляду за фінансовими установами залежатимуть від їх розміру, виду діяльності, значимості й ризиків.
- Закон вводить нагляд за ринковою поведінкою установ: посилення контролю за дотриманням фінустановами вимог до захисту прав споживачів, розкриття достатньої інформації, прозорих структур власності, належної ділової репутації власників і керівників.
- Спрощено процес виходу на ринок фінкомпаній і ломбардів та отримання ліцензій. Чинна процедура реєстрації компанії як фінансової установи скасовується.Фінансові компанії та ломбарди отримуватимуть одну ліцензію з повним переліком фінансових послуг, які вони мають право надавати. Фінустанова має право розширити обсяг своєї ліцензії.
- Оновлюються вимоги до корпоративного управління надавачів фінансових послуг та встановлюються вимоги до системи внутрішнього контролю.
- Фінансові компанії та ломбарди (крім емітентів цінних паперів, страховиків, недержавних пенсійних фондів, фінустанов та інших підприємств), можуть передавати на аутсорсинг низку своїх функцій (бухгалтерія, внутрішній аудит, управління ризиками, комплаєнс).
- Закон передбачає застосування НБУ коригувальних заходів та заходів раннього втручання для запобігання порушенням.
- НБУ може створити регуляторну платформу для тестування інноваційних послуг, технологій та інструментів на ринках фінансових послуг.
Також регулятор планує схвалити нормативні акти на виконання вимог нового законодавства у галузях ліцензування, заходів впливу, інспекційних перевірок, безвиїзного нагляду і нагляду на консолідованій основі.
Трансформація ринку за новими правилами гри
Необхідність схвалення цього закону саме зараз пов’язана із зниженням рівня доходу людей і їх добробуту, високим безробіттям, низьким рівнем відновлення бізнесу, значними витратами українців на відновлення своїх домівок від наслідків бойових дій – саме на це часто і беруть такі швидкі кредити.
Нацбанк приймає нормативні регуляторні акти з 2020 року з певною логікою. Закон №9422 не виняток. Особливості сегменту швидких кредитів та поведінки користувачів таких позик не дозволяють сподіватись, що у врегулюванні спрацюють ринкові механізми.
Сьогоднішні ставки за мікрокредитами (навіть з урахуванням неповернення) є необґрунтованою вартістю, тому саме сьогодні є потреба привести українське законодавство до європейських практик цивілізованого кредитування. Фінустанови, які надають кредити, мають перебудувати свої бізнес-процеси, змінити скоринг, адже вартість кредитів зменшиться і вже не вийде так ефективно покривати дефолтні кредити за рахунок повернених. Тож кредитні організації будуть змушені прискіпливіше ставитись до того, кому і скільки вони видають. На думку регулятора, якщо маленькі гравці підуть з ринку, бо не зможуть вести бізнес за нових умов, це не так страшно і великого ефекту на економіку від цього не буде.
У випадку ухвалення закону і обмеження ставки 1%, складно спрогнозувати поведінку споживачів і як зміниться ринок. Не виключено повне перезавантаження ринку із появою нових бізнес-моделей, нових продуктів і нових брендів.
Зміни на ринку кредитування у 2023 році
За даними УБКІ (Українське бюро кредитних історій) динаміка запитів до бюро кредитних історій різко впала з початком повномасштабної війни. Відновлюватись ці показники почали у травні 2022 року і на сьогодні вони знаходяться на рівні близько 50% від довоєнного обсягу.
З початком повномасштабного вторгнення рф знизилась і кількість клієнтів, які отримали кредит (майже удвічі в банках, та вдвічі в небанківських установах). Обсяги кредитування (сума та кількість) просіли по всіх сегментах (кредитні картки, PDL, споживчі кредити). Лише з лютого 2023 року відбувається незначне відновлення по усіх секторах. Водночас сегмент PDL зріс.
Найбільша заборгованість сьогодні спостерігається у Донецькій, Луганській та Херсонській областях. Також великі борги – на Волині, Полтавщині, Хмельниччині, а також у Тернопільській та Запорізькій областях. Найменші борги – на Чернігівщині, Прикарпатті, Миколаївській області та Києві.
В Україні є сильна тенденція до зростання непрацюючих кредитів. Починаючи з березня 2022 і до сьогодні рівень NPL (90 і більше днів неповернення) піднявся з майже 30% до понад 45%.
На сьогодні провідною тенденцією на ринку кредитування є онлайн-видача кредитів, що підтверджують і дані НБУ. Найбільш популярним строком мікрокредиту є кредит до 30 днів. Зараз також відновився обсяг кредитів, наданих від 93 днів до 1 року. Середня вартість залучення клієнта нині становить 850 грн, тоді як рік тому – 150 грн. Загалом у 2023 році ринок мікрокредитування відновився на 55-60% від довоєнного обсягу за оцінкою по кількості видач в порівнянні з 2021 роком за даними УБКІ.
