Обов’язковий аудит: запитання-відповіді

За яких обставин аудит фінансової звітності підприємства може знадобитися банку?

Найчастіше, банк вимагає від підприємства аудит фінансової звітності у разі укладання кредитного договору, аби впевнитися у платоспроможності позичальника. Річна фінансова звітність підприємства разом із аудиторським висновком може знадобитися вже на етапі укладання договору, тому у разі, коли підприємство потребує залучених коштів негайно, затверджена аудиторами звітність стане у нагоді.
Також, у кредитних договорах нерідко зустрічається пункт щодо зобов’язання позичальника щорічно надавати банківській установі річну фінансову звітність із аудиторським висновком. При цьому, це може бути не тільки окрема фінансова звітність, але й консолідована або комбінована – в залежності від того, хто є позичальниками та поручителями за договором.

Чи є штрафи за непроведення обов’язкового аудиту?

Статтею 163-16 КУАП передбачені штрафні санкції за несвоєчасне оприлюднення проаудованої фінансової звітності у розмірі від:

  • 1 000 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 000 до 34 000 грн. за перше порушення;
  • 2 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 000 до 51 000 грн. за повторне порушення.

При цьому сплата штрафу не звільняє підприємство від обов’язку проведення аудиту.
Проте під час війни та  протягом трьох місяців після її завершення звільнено від адміністративної та/або кримінальної відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання звітності (у тому числі фінансової звітності та аудиторських звітів).
Крім того перенесено строки оприлюднення фінансової звітності разом із аудиторським висновком: звітність має бути оприлюднена протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документ.
Таким чином у тримісячний термін після завершення воєнного стану підприємства мають оприлюднити усю необхідну звітність із відповідними аудиторськими висновками, інакше до нього можуть бути застосовані штрафні санкції, передбачені КУАП.

Чим ще загрожує «непроведений аудит»?

Податковими ризиками. Згадані правила не поширюються на податкові правовідносини (пп.5 п.1 ЗУ№2115). На  цей момент звертають увагу податківці у своїх роз’ясненнях щодо застосування адміністративної відповідальності за порушення ведення податкового обліку у період дії воєнного стану (див. джерело 1 або джерело 2).
При цьому відсутність подання контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам пп. 16.1.3 та п 46 ПКУ – є одним з критеріїв ризиковості платника ПДВ. А саме п.46 ПКУ говорить, що річна фінансова звітність та консолідована фінансова звітність подаються контролюючому органу разом із аудиторським висновком, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.