Щодо організації та проведення внутрішнього фінансового моніторингу у 2016 році

Новина 10.01.2017

Щодо організації та проведення внутрішнього фінансового моніторингу у ломбарді протягом 2016 року

Протягом 2016 року ломбардам з питань організації та проведення внутрішнього фінансового моніторингу необхідно було, зокрема:

1. Проводити у встановлені строки та оформлювати навчання працівників ломбарду, у т.ч. відокремлених підрозділів, відповідно до затверджених на 2016 рік керівником ломбарду плану навчання працівників щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та програми навчання працівників щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

Також протягом 2016 року необхідно було проводити навчання із ознайомлення працівників із законодавством (у тому числі із змінами до нього) у сфері у сфері фінансового моніторингу (законами, нормативно-правовими актами), публічними заявами FATF, типологіями міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, тощо які набули чинності або були прийняті/затверджені, розміщені/опубліковані протягом 2016 року.

Проведення кожного заходу з навчання працівників повинно бути підтверджено записом у програмі навчання із зазначенням дати проведення заходу, підписом особи, що проводила захід, та підписами працівників ломбарду, які брали участь у заході.

Щодо роботи з працівниками, що призначались протягом року (новопризначені працівники), до безпосереднього залучення їх до участі у здійсненні або у забезпеченні здійснення фінансових операцій та з метою підготовки з питань проведення фінансового моніторингу необхідно було, зокрема:

– провести та оформити навчання з усіх питань щодо здійснення заходів з фінансового моніторингу (ознайомлення із законодавством та міжнародними документами у сфері фінансового моніторингу, ознайомлення із засобами і прийомами вивчення клієнтів та перевірки інформації щодо їх ідентифікації, ознайомлення з порядком управління ризиками, здійснення практичних заходів з фінансового моніторингу тощо);

– ознайомити з правилами та програмою проведення фінансового моніторингу та оформити відповідні документи (розписки, відомості), що підтверджують їх ознайомлення з цими документами;

– ознайомити новопризначених працівників з іншими внутрішніми документами ломбарду з питань фінансового моніторингу;

– письмово попередити (ознайомити під розпис) працівників, що задіяні у проведенні фінансового моніторингу, про відповідальність за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. оформити відповідні документи (розписки, відомості), що підтверджують їх ознайомлення (попередження), а також внести інформацію про проведення навчання до програми навчання.

2. Оформлювати щомісячні письмові звіти відповідальних працівників (по ломбарду та по кожному відокремленому підрозділу) відповідно до строків, встановлених частиною шостою статті 7 Закону, а саме не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

У разі якщо відповідальним працівником не є керівник, звіт після його складання направляється керівнику ломбарду або особі, яка виконує його обов’язки, для інформування.

Ознайомлення керівника або особи, яка виконує його обов’язки, зі звітом підтверджується підписом.

3. Здійснювати/проводити, за наявності, реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, інших фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення шляхом внесення відповідної інформації до реєстру.

4. Повідомляти за встановленими формами, у порядку та у строки, зокрема, про (щодо):

– фінансові операції, що підлягають обов’язковому та/або внутрішньому фінансовому моніторингу, та інші, інформація про які відповідно до законодавства повинна подаватись до Держфінмоніторингу;

– створення відокремлених підрозділів ломбардів (з метою постановки їх на облік та отримання облікового ідентифікатора);

– змін в інформації, яка стала підставою для взяття ломбарду та/або його відокремлених підрозділів на облік (наприклад, зміни найменування, місцезнаходження, звільнення/призначення відповідальних працівників, звільнення/призначення т.в.о. відповідальних працівників тощо);

– прийняття рішення про припинення діяльності, зокрема, відокремлених підрозділів.

5. Провести у ломбарді та у всіх його відокремлених підрозділах внутрішні перевірки на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, відповідно до затвердженого керівником ломбарду плану перевірок на 2016 рік та у встановлені строки і оформити відповідні акти внутрішніх перевірок.

Акт перевірки після його підписання направляється керівнику ломбарду для інформування та вжиття в разі необхідності заходів реагування. Ознайомлення керівника ломбарду з актом перевірки підтверджується його підписом.

6. Виконувати інші вимоги, встановлені як законодавством у сфері фінансового моніторингу, так і внутрішніми документами ломбарду з питань організації та проведення фінансового моніторингу.

Щодо міжнародних стандартів, заяв міжнародних організацій, законодавчих, нормативно-правових актів з питань фінансового моніторингу, які були оприлюднені, розміщені на офіційних веб-сайтах, були прийняті та/або набули чинності у 2016 році, повідомляємо наступне

1. Заяви міжнародних організацій (Публічна заява FATF та інших міжнародних організацій щодо країн (територій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що здійснюють діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму), які були розміщені на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу України у 2016 році (розміщено на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу України (sdfm.gov.ua) у розділі Міжнародні стандарти (Стандарти FATF), розділі Міжнародні стандарти (Директиви ЄС) та у розділі Міжнародне співробітництво (Заяви міжнародних організацій):

2. Зміни до Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»:

– зміни, внесені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», який набув чинності з 1 травня 2016 року (внесено зміни у перелік національних публічних діячів, а саме, абзац шістнадцятий пункту 25 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» викладено у такій редакції: «державні службовці, посади яких належать до категорії «А»);

– зміни, внесені Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», який набув чинності 05.10.2016 р. (внесено зміни у пункт 2 частини другої статті 18 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо можливості подання спеціально уповноваженим органом запитів приватним виконавцям з 5 січня 2017 року).

3. накази Міністерства фінансів України:

– наказ Мінфіну від 24.11.2015 р. № 1085 «Про затвердження Порядку електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 грудня 2015 р. за № 1593/28038, який набув чинності 29.02.2016 р.

Наказом затверджено Порядок, який визначає механізм взаємодії між суб’єктами первинного фінансового моніторингу та Державною службою фінансового моніторингу України, а також вимоги та формати повідомлень електронного обміну інформацією щодо фінансового моніторингу.

– наказ Мінфіну від 23.12.2015 р. № 1168 «Про затвердження Порядку надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 січня 2016 р. за №80/28210, який набув чинності 05.02.2016 р.

Наказом затверджено Порядок, який визначає процедуру надання суб’єктом первинного фінансового моніторингу на запит Державної служби фінансового моніторингу України інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об’єктом фінансового моніторингу, а також форму, зміст та спосіб відправлення запиту про надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій та отримання інформації на такий запит.

– наказ Мінфіну від 28.12.2015 р. № 1200 «Про затвердження Порядку прийняття Державною службою фінансового моніторингу України рішення про зупинення фінансових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 123/28253, який набув чинності 12.02.2016 р.

Наказом затверджено Порядок, яким визначено процедуру прийняття відповідних рішень та надання відповідних доручень Держфінмоніторингом, а саме:

про зупинення/поновлення суб’єктом первинного фінансового моніторингу проведення або забезпечення проведення моніторингу фінансової (фінансових) операції (операцій) відповідної особи на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави – відповідно до абзацу третього частини третьої статті 23 Закону;

про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) – відповідно до частини другої статті 17 Закону;

про зупинення видаткових фінансових операцій – відповідно до частини третьої статті 17 Закону;

про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій) – відповідно до абзацу третього частини п’ятої статті 17 Закону;

про скасування свого рішення про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) – відповідно до абзацу другого частини п’ятої статті 17 Закону;

про скасування свого рішення про зупинення видаткових фінансових операцій – відповідно до абзацу другого частини п’ятої статті 17 Закону.

– наказ Мінфіну від 29.01.2016 р. № 24 «Про затвердження форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та інструкції щодо їх заповнення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 лютого 2016 р. за №241/28371, який набув чинності 25.04.2016 р.

Наказом затверджено нові форми обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, які надаються суб’єктами первинного фінансового моніторингу та їх відокремленими підрозділами, а саме:

№ 1-ФМ "Форма обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу";

№ 2-ФМ "Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу";

№ 4-ФМ "Повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу".

Також наказом затверджена Інструкція щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, якою встановлено правила та порядок заповнення відповідних форм, у тому числі форми № 1-ФМ "Форма обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу", яка подається до Держфінмоніторингу:

при постановці на облік суб’єкта первинного фінансового моніторингу в Єдиній державній інформаційній системі у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – Єдина інформаційна система);

у разі зміни загальних та додаткових відомостей про суб’єкта первинного фінансового моніторингу, у тому числі про відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу та/або особу, що тимчасово виконує його обов’язки в суб’єкті первинного фінансового моніторингу;

у разі припинення діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

у разі відновлення діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

у разі подання інформації про відокремлений підрозділ суб’єкта первинного фінансового моніторингу для постановки на облік;

у разі зміни відомостей про відокремлений підрозділ, у тому числі про відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу та/або особу, що тимчасово виконує його обов’язки у відокремленому підрозділі;

у разі припинення діяльності відокремленого підрозділу;

у разі відновлення діяльності відокремленого підрозділу.

– наказ Мінфіну від 05.05.2016 р. № 475 «Про затвердження Порядку доведення до відома суб’єктів первинного фінансового моніторингу переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, та Інструкції з унесення інформації до такого переліку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 травня 2016 р. за № 772/28902, який набув чинності 14.06.2016 р.

Наказом затверджено Порядок, який визначає процедуру доведення до відома суб’єктів первинного фінансового моніторингу переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (далі – Перелік осіб).

Перелік осіб (зміни до нього) доводиться до відома суб’єктів первинного фінансового моніторингу Держфінмоніторингом шляхом його розміщення на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу.

Відповідно до пункту 5 Порядку з метою проведення фінансового моніторингу суб’єкт первинного фінансового моніторингу завантажує Перелік осіб (зміни до нього, Перелік осіб із змінами до нього на поточну дату) з офіційного веб-сайта Держфінмоніторингу.

– наказ Мінфіну від 08.07.2016 р. № 584 «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за № 1047/29177, який набув чинності 19.08.2016 р.

Критеріями у тому числі встановлено, що уперше рівень ризику визначається та фіксується суб’єктом під час встановлення ділових (договірних) відносин з клієнтом.

Крім того, Критеріями визначено, яким клієнтам встановлюється високий ризик, встановлено критерії ризику за географічним розташуванням, за типом клієнта, за видом товарів та послуг, що надаються суб’єктами, та критерії ризику для фінансових операцій, що можуть мати ризик легалізації (відмивання) доходів.

При цьому, відповідно до додатку 2 до Критеріїв розміщення в ломбарді цінностей, зокрема дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, на суму, яка дорівнює чи перевищує десять мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день проведення операції, відноситься до операцій, які можуть мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

4. Накази Держфінмоніторингу України, якими вносились зміни до Переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, та які було розміщено на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу України у 2016 році:

У ломбарді та у кожному відокремленому підрозділі обов’язково повинен бути в актуальному стані Перелік осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (з урахуванням змін).

5. розпорядження Нацкомфінпослуг:

– розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 22.12.2015 р. № 3378 «Про забезпечення реалізації персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», зареєстроване у Міністерстві юстиції України 14 січня 2016 р. за № 54/28184, яке набуло чинності 06.02.2016 р.

У розпорядженні Нацкомфінпослуг встановлено відповідні вимоги до фінансових установ, обов’язкових для виконання ними, а також строки (терміни) надання до Нацкомфінпослуг відповідної інформації та/або відомостей, зокрема:

щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, надавати до Нацкомфінпослуг відомості про спроби проведення фінансових операцій фізичними та юридичними особами, зазначеними у санкційному списку, до яких застосовано санкції "зупинення фінансових операцій", "запобігання виведенню капіталів за межі України", "зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань (заборона надавати кредити, позики, фінансову допомогу, гарантії; заборона здійснювати кредитування через купівлю цінних паперів; заборона придбання цінних паперів)", "зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань" (зазначена інформація подається до Нацкомфінпослуг у разі наявності);

відмовитися від встановлення ділових контактів з особами, зазначеними в санкційному списку, до яких застосовано санкцію "заборона на встановлення ділових контактів";

зупинити проведення фінансових операцій особам, зазначеним у санкційному списку, до яких застосовано санкцію "зупинення фінансових операцій";

зупинити виконання фінансових зобов’язань на користь осіб, зазначених у санкційному списку, до яких застосовано санкцію "зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань", – у повному обсязі, а на користь осіб, до яких застосовано санкцію "зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань (заборона надавати кредити, позики, фінансову допомогу, гарантії; заборона здійснювати кредитування через купівлю цінних паперів; заборона придбання цінних паперів)", – в частині переліку заходів, визначених санкцією, зокрема: надання кредитів, позик, фінансової допомоги, гарантій.

Розпорядження діє протягом строку застосування санкцій.

– розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 02.06.2016 р. № 1154 «Про затвердження Положення про процедуру застосування запобіжних заходів щодо держав, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та визнання такими, що втратили чинність, розпорядження Держфінпослуг від 11 листопада 2010 року № 857 і розпорядження Нацкомфінпослуг від 25 квітня 2013 року № 1394», зареєстроване у Міністерстві юстиції України 24 червня 2016 р. за № 891/29021, яке набуло чинності 19.07.2016 р.

Положення визначає процедуру застосування запобіжних заходів суб’єктами первинного фінансового моніторингу до держав, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (далі – ризиковані держави), та до клієнтів з таких держав.

Положенням у тому числі визначено, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний встановити високий ступінь ризику стосовно клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є ризикована держава.

Також Положенням визначено перелік запобіжних заходів, які суб’єкти первинного фінансового моніторингу повинні вживати щодо клієнтів із ризикованих держав.

Щодо персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)

Указом Президента України від 29.03.2016 р. № 121/2016 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2016 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, причетних до протиправних дій щодо Надії Савченко, Олега Сенцова та Олександра Кольченка», яким прийнято рішення застосувати безстроково персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб, які зазначені у додатку до рішення.

Рішення РНБО України та додаток до нього розміщено на офіційному веб-порталі Верховної Ради України (zakon5.rada.gov.ua/laws/show/n0004525-16).

Указом Президента України від 17 жовтня 2016 року № 467/2016 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі – рішення РНБОУ), відповідно до якого:

– продовжено дію строком на один рік персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), застосованих рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року (із змінами, внесеними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України від 17 вересня 2015 року та від 20 травня 2016 року), уведеним в дію Указом Президента України від 16 вересня 2015 року № 549, у тому числі до фізичних осіб згідно із додатком 1 до рішення РНБОУ;

– застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на один рік, у тому числі до фізичних осіб згідно із додатком 3 до рішення РНБОУ.

Відповідно до рішення РНБОУ до деяких фізичних осіб, зазначених у додатках 1 та 3, продовжено або застосовано відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644- VII «Про санкції» обмежувальні заходи (санкції) у вигляді заборони на встановлення ділових контактів та/або зупинення фінансових операцій.

Рішення РНБОУ та додатки до нього розміщено на офіційному веб-порталі Верховної Ради України 21.10.2016 року (zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0012525-16#n20).

Одночасно, рішенням РНБОУ продовжено дію та застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на один рік до юридичних осіб, перелік яких зазначено у додатках 2 та 4.

Держфінмоніторинг на своєму офіційному веб-сайті зазначив про необхідність забезпечення виконання суб’єктами первинного фінансового моніторингу застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Відповідно до статті 5 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644- VII «Про санкції» рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо юридичних та фізичних осіб є обов’язковим до виконання.

До зазначених у додатках до рішень РНБО України фізичних осіб застосовано санкції, зокрема, «заборона на встановлення ділових контактів» та/або «зупинення фінансових операцій», які діють протягом строків, встановлених у цих рішеннях.

Враховуючи зазначене, суб’єктам первинного фінансового моніторингу – ломбардам необхідно забезпечити виконання вимог Указів Президента України та рішень РНБО України в частині застосування відповідних санкцій на визначений строк.

Разом з тим, згідно із пунктом 6 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб’єкт первинного фінансового моніторингу у тому числі зобов’язаний повідомляти Держфінмоніторинг України, зокрема, про:

свої підозри щодо діяльності осіб або їх активи, якщо є підстави вважати, що вони пов’язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України, або спроби проведення фінансових операцій;

фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму.

Крім того, суб’єкт первинного фінансового моніторингу – ломбард зобов’язаний здійснювати управління ризиками з урахуванням результатів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта (частина перша стаття 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

При цьому, необхідно зазначити, що наявність ділових відносин з клієнтами, визначеними у санкційних списках, збільшує ризики використання суб’єкта первинного фінансового моніторингу – ломбарду для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму.

Враховуючи викладене, ломбарди протягом дії санкцій повинні вживати до таких клієнтів додаткові застережні заходи, передбачені для клієнтів високого ризику, зокрема наступні:

інформувати Держфінмоніторинг України про свої підозри щодо діяльності таких осіб або їх активи;

повідомляти про фінансові операції, які вони намагалися здійснити протягом дії санкцій.

Крім того, на виконання вимог законодавства ломбарди протягом дії санкцій зобов’язані:

відмовитися від встановлення ділових контактів з особами, зазначеними в санкційному списку, до яких застосовано санкцію «заборона на встановлення ділових контактів»;

зупинити фінансові операції осіб, зазначених у санкційному списку, до яких застосовано санкцію «зупинення фінансових операцій».

Також нагадуємо про необхідність виконання ломбардами вимог розпорядження Нацкомфінпослуг від 22.12.2015 № 3378 «Про забезпечення реалізації персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» та у разі наявності надавати відповідну інформацію до Нацкомфінпослуг у встановлені строки.

Щодо ризиків, пов’язаних із фінансуванням сепаратистських та терористичних заходів на території України

Щодо зазначених ризиків Держфінмоніторингом у 2016 році для суб’єктів первинного фінансового моніторингу було підготовлено рекомендації, які розміщено на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу у розділі Організація фінансового моніторингу/Методичні рекомендації з організації фінансового моніторингу: www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=69&art_id=22471&lang=uk.

Щодо документів, які можуть бути використані на території України для укладення правочинів

Відповідно до вимог частини першої статті 9 Закону суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов’язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).

Згідно частини дев’ятої та десятої статті 9 Закону суб’єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації фізичних осіб резидентів та нерезидентів встановлюють, зокрема, номер (та за наявності – серію) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав.

Питання щодо документів, що посвідчують особу та відповідно до законодавства України можуть бути використані на території України для укладення правочинів, розглядалось у Держфінмоніторингу України у березні 2015 року на тридцять п’ятому засіданні Робочої групи з розгляду проблемних питань суб’єктів первинного фінансового моніторингу – небанківських фінансових установ та аналізу ефективності заходів, що вживаються ними для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму (далі Робоча група).

За результатами обговорення зазначеного питання Робоча група вирішила, що перелік документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України визначений пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», а саме:

а) паспорт громадянина України;

б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

в) дипломатичний паспорт України;

г) службовий паспорт України;

ґ) посвідчення особи моряка;

д) посвідчення члена екіпажу;

е) посвідчення особи на повернення в Україну;

є) тимчасове посвідчення громадянина України.

При цьому слід врахувати, що посвідчення особи моряка та посвідчення члена екіпажу, що входять до зазначеного переліку, не можуть бути використані на території України для вчинення правочинів відповідно до частини другої статті 25 та частини третьої статті 26 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Перелік документів, що посвідчують особу іноземців та осіб без громадянства і можуть використовуватися ними для вчинення правочинів на території України, законодавством не визначено.

Відповідно до статті 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Перелік документів, що використовуються для встановлення особи під час укладення правочинів при вчиненні нотаріальних дій, визначено частиною третьою статті 43 Закону України «Про нотаріат». До таких документів віднесено, зокрема, посвідку на проживання особи, яка мешкає в Україні, а також національний паспорт іноземця або документ, що його замінює.

З урахуванням викладеного, Робоча група вирішила, що при визначені переліку документів, які можуть бути використані суб’єктом первинного фінансового моніторингу для ідентифікації клієнтів – фізичних осіб, слід керуватися вимогами пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та за аналогією закону положеннями частини третьої статті 43 Закону України «Про нотаріат».

Отже, при визначенні переліку документів, які можуть бути використані суб’єктом первинного фінансового моніторингу для ідентифікації клієнтів – фізичних осіб, слід керуватися вимогами пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу та її спеціальний статус» та за аналогією закону положеннями частини третьої статті 43 Закону України «Про нотаріат».

Щодо публічних діячів

Нагадуємо ломбардам про необхідність виконання вимог Закону щодо обов’язку суб’єктів первинного фінансового моніторингу виявляти відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу факт належності клієнта або особи, що діє від його імені, до публічних діячів під час здійснення ідентифікації, верифікації та у процесі їх обслуговування, встановлювати високий ризик стосовно таких клієнтів та виконання інших вимог Закону щодо цих осіб.

Державною службою фінансового моніторингу України на виконання завдань та функцій, визначених Законом, та з метою підвищення ефективності та результативності виконання суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог Закону підготовлено Методичні рекомендації щодо виявлення та ідентифікації публічних діячів та забезпечення проведення їх фінансових операцій (Методичні рекомендації).

Оновлені та актуалізовані Методичні рекомендації розміщено 26.01.2016 р. на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу у розділі Організація фінансового моніторингу/Методичні рекомендації з організації фінансового моніторингу (http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=69&art_id=20531&lang=uk).

Асоціація рекомендує ломбардам уважно ознайомитись із Методичними рекомендаціями та врахувати їх під час організації та проведення фінансового моніторингу у ломбардах.

Звертаємо увагу на те, що у Методичних рекомендаціях зазначені інформаційні ресурси (інтернет-адреси), які є рекомендованими для використання з метою виявлення публічних діячів та в яких містяться відомості щодо публічних діячів та їхніх близьких та пов’язаних осіб.

Щодо зберігання документів на підставі яких здійснювалась (проводилась) ідентифікація, верифікація клієнта (представника клієнта) та вивчення клієнта

Вважаємо за необхідне нагадати ломбардам позицію Асоціації, яка неодноразово була розміщена на сайті Асоціації, щодо необхідності зберігання документів, їх копій на підставі яких здійснювалась (проводилась) ідентифікація, верифікація клієнта (представника клієнта) та вивчення клієнта.

Відповідно до вимог пункту 15 частини другої статті 6 Закону суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний зберігати офіційні документи, інші документи (у тому числі створені суб’єктом первинного фінансового моніторингу електронні документи), їх копії щодо ідентифікації осіб (клієнтів, представників клієнтів), а також осіб, яким суб’єктом первинного фінансового моніторингу було відмовлено у проведенні фінансових операцій, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також усі документи, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом (включаючи результати будь-якого аналізу під час проведення заходів щодо верифікації клієнта чи поглибленої перевірки клієнта), не менше п’яти років після завершення фінансової операції, завершення ділових відносин з клієнтом, а всі необхідні дані про фінансові операції (достатні для того, щоб простежити хід операції) – не менше п’яти років після завершення операції, закриття рахунка, припинення ділових відносин. Нормативно-правовим актом суб’єкта державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, можуть встановлюватися більш тривалі строки зберігання документів.

Аналіз зазначеної норми свідчить, на наш погляд, про необхідність зберігання документів, їх копій на підставі яких здійснювалась (проводилась) ідентифікація, верифікація клієнта (представника клієнта) та вивчення клієнта не залежно від того на яку суму проводилась (здійснювалась) фінансова операція та незалежно від того чи підлягає фінансова операція фінансовому моніторингу.

Тобто, з моменту набуття чинності зазначеним Законом ломбарди повинні зберігати копії відповідних документів клієнта (представника клієнта) (паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів, реєстраційного номера облікової картки платника податків України або ідентифікаційного номеру згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, тощо), на підставі яких ломбардом проводилась (здійснювалась) їх ідентифікація та верифікація.

Відповідно до положень частини п’ятнадцятої статті 9 Закону ідентифікація клієнта не є обов’язковою у разі проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані або верифіковані згідно з вимогами закону. Але, при цьому необхідно дотримуватись вимог Закону щодо необхідності уточнення інформації про клієнта (представника клієнта) з метою своєчасного виявлення (встановлення) змін у інформації про клієнта (представника клієнта), наприклад, змін паспортних даних, місця проживання та інших даних, які необхідно встановлювати відповідно до вимог Закону під час проведення ідентифікації. верифікації та вивчення клієнта.

Щодо оновлення правил фінансового моніторингу, програм здійснення фінансового моніторингу та інших внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу у 2015 році

У вересні 2016 року з урахуванням законодавства у сфері фінансового моніторингу (змін до нього та/або прийняття нових нормативно-правових актів) було оновлено примірні правила фінансового моніторингу та програму здійснення фінансового моніторингу.

Нагадуємо, що після затвердження керівником ломбарду оновлених правил фінансового моніторингу та програми здійснення фінансового моніторингу необхідно:

– провести та оформити навчання з ознайомлення працівників ломбарду, у т.ч. відокремлених підрозділів, з оновленими правилами фінансового моніторингу та програмою здійснення фінансового моніторингу;

– оформити відповідні документи (програми навчання, розписки, відомості тощо) про ознайомлення працівників ломбарду під розпис із оновленими правилами та програмою.

Нагадуємо також про необхідність виконання ломбардами вимог пунктів 2.10 та 2.13 Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 5 серпня 2003 р. № 25 (у редакції розпорядження Держфінпослуг від 24 лютого 2011 р. № 102), щодо необхідності оформлення на працівників, на яких покладаються обов’язки відповідального за проведення фінансового моніторингу у ломбарді/відокремленому підрозділі, письмових висновків щодо підтвердження ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника, а також призначення відповідального працівника у відокремленому підрозділі за поданням керівника відокремленого підрозділу або особи, яка виконує його обов’язки, за погодженням з відповідальним працівником ломбарду.

Зазначені вимоги поширюються на осіб, які призначались або призначаються відповідальними після набрання чинності розпорядження Держфінпослуг від 24 лютого 2011 р. № 102 (розпорядження набуло чинності 03.06.2011 року).

Крім того, звертаємо увагу ломбардів на необхідність розроблення та затвердження у грудні 2016 року відповідно до вимог Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 5 серпня 2003 р. № 25 (у редакції розпорядження Держфінпослуг від 24 лютого 2011 р. № 102):

– плану проведення внутрішніх перевірок на 2017 рік на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (пункти 9.1, 9.2 та 9.3 розпорядження №102);

– плану навчання та підвищення кваліфікації працівників ломбарду (відокремлених підрозділів) щодо здійснення заходів з фінансового моніторингу на 2017 рік (пункт 3.4 розпорядження № 102);

– програми навчання працівників щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, на 2017 рік (пункт 4.12 розпорядження № 102).

Також нагадуємо про необхідність дотримання вимог щодо своєчасного проходження працівниками, відповідальними за проведення фінансового моніторингу як у ломбарді, так і у його відокремлених підрозділах, навчання та підвищення кваліфікації.

Відповідно до Закону:

– навчання новопризначених працівників та керівників підрозділів фінансових установ, відповідальних за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, проводиться протягом трьох місяців після призначення на посаду або надання відповідних повноважень;

– працівники, відповідальні за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, повинні підвищувати свою кваліфікацію шляхом проходження навчання та складання екзамену не рідше одного разу на три роки.

Вважаємо за необхідне звернути увагу на необхідність виконання ломбардами вимог Закону, зокрема, щодо:

– проведення (здійснення) ідентифікації, верифікації, вивчення тощо клієнтів (представників клієнтів);

– необхідності як встановлення (визначення), переоцінки тощо ризиків, так і необхідності документування результатів такої оцінки, переоцінки тощо;

– вимог до посадових інструкцій працівників ломбарду, що задіяні у проведенні фінансових операцій, та необхідності зазначення відповідних положень щодо фінансового моніторингу у їх посадових інструкціях.

Щодо посадових інструкцій працівників ломбарду, що задіяні у проведенні фінансових операцій, нагадуємо, що відповідно до вимог пункту 26 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб’єкти первинного фінансового моніторингу у тому числі зобов’язані встановлювати, розподіляти шляхом визначення трудовими договорами (у посадових інструкціях, контрактах тощо) та доводити до відома відповідальних працівників та інших працівників суб’єкта первинного фінансового моніторингу їх функціональні обов’язки щодо здійснення первинного фінансового моніторингу, ідентифікації та верифікації клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта, визначення (виявлення) та проведення оцінки ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, здійснення моніторингу ризиків клієнтів тощо.

Також рекомендуємо відповідальним працівникам ознайомитись з методичними рекомендаціями (роз’ясненнями) Держфінмоніторингу з організації фінансового моніторингу, розміщеними у 2016 році на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу у розділі Організація фінансового моніторингу/Методичні рекомендації з організації фінансового моніторингу та у розділі Запитання-відповіді/Для небанківських фінансових установ.