Щодо вимог законодавства у сфері реклами фінансових послуг
У Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, протягом січня-лютого 2014 року здійснювалися цілеспрямовані заходи щодо кваліфікованого, неупередженого та всебічного розгляду питань, які порушуються громадянами. Департамент юридичного забезпечення та ведення реєстру фінансових установ за результатами аналізу питань, з якими звертаються учасники ринків фінансових послуг до Сервісного центру обслуговування учасників ринків фінансових послуг та з метою інформування громадськості щодо вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг надає роз’яснення щодо здійснення рекламної діяльності фінансовими установами та попередження випадків використання недобросовісної реклами.
Згідно абзацу 7 статті 1 розділу I Закону України “Про рекламу” від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР недобросовісна реклама – реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.
Відповідно до статті 10 Закону «Про рекламу»:
1.Недобросовісна реклама забороняється.
2. Відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа.
3. Рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають державні органи, визначені у статті 26 цього Закону.
Статтею 26 Закону “Про рекламу” передбачено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема:
щодо захисту прав споживачів реклами – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів;
щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції – Антимонопольний комітет України.
На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов’язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право:
вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;
вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень;
приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Процедура подання до Нацкомфінпослуг, для погодження рекламних матеріалів щодо послуг з недержавного пенсійного забезпечення та вимоги до їх змісту передбачена Порядком подання рекламних матеріалів щодо послуг з недержавного пенсійного забезпечення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 29 грудня 2003 року N 187, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2004 р. за N 49/8648 (далі – Порядок)
Відповідно понять визначених у пункті 1.1 розділу 1 Порядку рекламні матеріали – інформація про послуги, що надаються суб’єктами недержавного пенсійного забезпечення, яку планується розповсюдити за формою та способом, передбаченими законодавством, та яка формує обізнаність споживачів реклами у сфері недержавного пенсійного забезпечення.
Пунктом 1.3. розділу 1 Порядку реклама послуг з недержавного пенсійного забезпечення може здійснюватися всіма засобами, дозволеними законодавством, за умови погодження цих рекламних матеріалів з Нацкомфінпослуг.
Відповідно до пункту 1.4. розділу 1 Порядку реклама послуг з недержавного пенсійного забезпечення дозволяється рекламодавцям лише за наявності відповідних ліцензій, необхідних для здійснення діяльності з недержавного пенсійного забезпечення, та (або) свідоцтва про реєстрацію фінансової установи.
Пунктом 1.5. розділу 1 Порядку Рекламодавцям забороняється:
використовувати неповну або недостовірну інформацію стосовно послуг з недержавного пенсійного забезпечення, що надаються цим рекламодавцем;
використовувати порівняльну рекламу з метою недобросовісної конкуренції шляхом зазначення недоліків у діяльності осіб, які провадять аналогічну професійну діяльність з недержавного пенсійного забезпечення, незалежно від того, чи відповідає така інформація про недоліки дійсності;
надавати прогноз чи гарантувати зростання доходів учасникам;
робити подарунки (виграші) або давати обіцянку про дарування (виграші) потенційним учасникам та вкладникам пенсійних фондів, а також страхувальникам, з якими укладено договір страхування довічної пенсії, чи вкладникам пенсійних депозитних рахунків у банках або здійснювати будь-які інші заохочувальні заходи, що можуть вплинути на вибір того чи іншого пенсійного фонду (банку, страхової організації) його потенційним учасником (вкладником, страхувальником).
У пунктах 3.2. та 3.3. розділу 3 Порядку зазначено, що за неподання, несвоєчасне подання до Нацкомфінпослуг відомостей, передбачених чинним законодавством, або подання завідомо недостовірних відомостей рекламодавці несуть відповідальність, передбачену законодавством України.
У разі виявлення порушень при здійсненні контролю за додержанням вимог цього Порядку застосовуються заходи впливу, передбачені законодавством України.
Джерело: http://nfp.gov.ua