Сьогодні чимала кількість ломбардів на вимогу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг приводять у відповідність до вимог діючого законодавства свої статутні та власні капітали…
Хочемо одразу звернути увагу на те, що вимоги до статутного капіталу можуть висуватися тільки законом. Оскільки закону про ломбарди немає, то керуємось нормативно – правовими актами Держфінпослуг, якими встановлено вимоги до власного капіталу (Розпорядження Держфінпослуг №5319: ”власний капітал ломбарду має становити не менше ніж 200 000 гривень”)
Виникає чимало запитань у ломбардів які не є новоствореними, а почали свою діяльність до появи вимог Держфінпослуг. Таким ломбардам слід переглянути свої капітали і провести внутрішній аудит. Для здійснення аудиту власного капіталу доцільно, насамперед, вникнути в саму сутність капіталу, зрозуміти його різновиди, їх зміст.
Що є власним капіталом підприємства?
Капітал — це сукупність матеріальних ресурсів і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав, необхідних для суб’єкта господарювання.
Джерела утворення капіталу суб’єкта господарювання — це власні й позичкові кошти.
Власний капітал суб’єкта господарювання визначається вартістю його майна, тобто чистими активами. Він обчислюється як різниця між вартістю майна і позичковим капіталом. Власний капітал складається зі статутного, додаткового і резервного капіталу, нерозподіленого прибутку та цільових (спеціальних) фондів.
Необхідною умовою здійснення господарської діяльності підприємств є наявність початкового капіталу. Такий капітал у розпорядження підприємства надають його засновники (учасники) зазвичай без будь-яких часових обмежень. Капітал, внесений засновниками, – це вкладений капітал, який у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності відображається як складник власного капіталу.
Власник поділяє капітал на основний (довгостроковий) і оборотний (поточний) капітал.
Основний капітал складається з основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій .
Оборотний капітал складається з матеріальних оборотних засобів, коштів у поточних розрахунках, короткострокових фінансових вкладень.
На момент створення підприємства сума активів, яка належить власникам, дорівнює сумі вкладеного ними капіталу. У процесі господарської діяльності капітал власників зростає завдяки доходам від підприємницької діяльності і зменшується в результаті зазнаних витрат.
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Власний капітал засновників (учасників) поділяється на дві частини:
1. зареєстрований ( статутний, або пайовий капітал)
Статутний капітал утворюється за рахунок вкладів (внесків) засновників або учасників. Вкладами можуть бути гроші, будинки, споруди, обладнання, цінні папери, права на користування землею, водою, будинками. Статутний капітал комерційного банку формується за рахунок коштів акціонерів або пайових внесків засновників (учасників) банку.
Пайовий капітал- це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві. Пайовий капітал складається із сум пайових внесків членів споживчого товариства, житлово-будівельних кооперативів, кредитних спілок, а також паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, одержаних внаслідок розподілу на паї колективної власності.
2. незареєстрований (додатковий – це резервний, страховий, капітал та нерозподілений прибуток (непокритий збиток).
Додатковий капітал – складається з емісійного доходу від розміщення акцій власної емісії за цінами, що перевищують номінальну вартість, дооцінки активів, безоплатно одержаних необоротних активів, іншого додаткового капіталу.
Кошти резервного (страхового) капіталу використовуються згідно з установчими документами — у випадку нестачі прибутку покриваються витрати, погашаються борги перед кредиторами при ліквідації підприємства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями тощо.
Нерозподілені прибутки- це прибутки, одержані в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, зменшені на суму прибутків, використаних у звітному році, у тому числі нарахування податку на прибуток. Якщо є збитки, то сума збитку зменшує суму власного капіталу.
Неоплачений капітал – призначений для обліку розрахунків з засновниками підприємства за вкладами до статутного капіталу підприємства.
Сума власного капіталу передусім цікавить регуляторів як свідчення фінансової стабільності підприємства.
Отже, власний капітал формується з двох основних джерел: капіталу, внесеного засновниками, і нагромадженого в результаті господарської діяльності.
СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ
Статутний капітал Повного товариства (у нашому випадку – ломбарду) не обмежений. Визнається учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і відповідають за зобов’язаннями товариства усім своїм майном. У балансі підприємства у статті "Статутний капітал" відображають суму, зафіксовану в установчих документах.
Рахунки класу 4 ("Власний капітал та забезпечення зобов’язань") призначені для узагальнення інформації про стан і рух коштів різновидів власного капіталу — статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, несплаченого, а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів.
Рахунок 40 "Статутний капітал" призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства. За кредитом рахунка 40 "Статутний капітал" відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом — його зменшення (вилучення) — повернення частки внесків у разі вибуття учасника, списання збитків за рахунок внесків.
Здійснюючи аудит статутного капіталу, виходять із того, що він формується на основі внесків власників підприємства у вигляді грошових коштів, майна, нематеріальних активів у розмірах, визначених установчими документами.
Надходження внесків засновників контролюється на підставі даних первинних документів і записів за кредитом рахунка 67 "Розрахунки з учасниками" в кореспонденції з дебетом рахунків основних засобів, грошових коштів, нематеріальних активів, виробничих запасів тощо. Так, за даними прибуткових касових ордерів, виписок банку з поточних рахунків у національній та іноземній валюті з доданими до них виправдувальними документами перевіряють повноту і своєчасність грошових сум і матеріальних цінностей.
Використовуючи інформацію актів приймання-передання основних засобів, документів, що відображають надходження нематеріальних активів, і дебетові обороти за рахунками 10 "Основні засоби", 12 "Нематеріальні активи" визначають вартість переданого обладнання, будинків, споруд, майнових прав на інтелектуальну власність. На основі даних актів про приймання матеріалів, товарно-транспортних накладних, рахунків щодо обліку виробничих запасів (рахунок 20), рахунка 22 "МШП" з’ясовують вартість матеріальних цінностей, що надійшли. Кожний внесок підтверджується документами, де обов’язково роблять посилання на формування статутного капіталу.