ЗМІНИ до ЗУ "Про податок з доходів фізичних осіб", які набрали чинності з 1 січня 2007 року, у запитаннях та відповідях…
Від’ємне значення об’єкта оподаткування, що виникло станом на 1 січня 2006 р. і не погашено протягом 2006 р., не враховується протягом 2007 р. у складі валових витрат
Пункт 22.13 ст. 22 викладено у такій редакції:
"У 2007 році сума від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, що виникла станом на 1 січня 2006 року і не погашена протягом 2006 року, не підлягає протягом 2007 року врахуванню у складі валових витрат платника податку".
Законом N 334/94-ВР передбачено можливість зменшення оподатковуваного прибутку на суму податкових збитків, накопичених у минулих звітних періодах, без обмеження у часі. Це створює додаткові умови для виведення з-під оподаткування значних сум доходів підприємств, що негативно впливає на виконання запланованих у бюджеті показників надходжень від справляння податку на прибуток підприємств. У законодавствах розвинутих країн світу існують різні обмеження на перенесення податкових збитків. Водночас для новостворених підприємств встановлено більш вигідні умови перенесення таких збитків.
Статистичний аналіз свідчить про те, що низка великих підприємств України, маючи балансовий прибуток у бухгалтерському обліку, водночас або декларують суми податку на прибуток неспівставно менші, або взагалі декларують від’ємне значення, що переноситься на наступні періоди.
Така ситуація створює постійний ризик недоодержання значних сум бюджетних надходжень щодо податку з прибутку підприємств від цілком рентабельних платоспроможних платників податків, дає їм змогу штучно зменшувати свій оподатковуваний прибуток і таким чином на законних підставах ухилятися від оподаткування.
Слід зазначити, що балансові збитки підприємства, які виникли станом на 01.01.2006 р., відображено у рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 р. Отже, у рядку 04.9 декларації за звітні періоди 2007 р. відображається зі знаком "+" від’ємне значення суми рядків 08 та 04.9 декларації за 2006 р.
Строки сплати податку на прибуток за результатами 11 місяців 2006 р. та 2007 р.
Пункт 2 Прикінцевих положень викладено в такій редакції:
"Платники податку за результатами одинадцяти місяців 2006 року зобов’язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2006 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу поточного року та сплатити податкове зобов’язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією, не пізніше ніж 29 грудня 2006 року.
У порядку, встановленому абзацом першим цього пункту, платники податку зобов’язані скласти та подати декларацію за результатами одинадцяти місяців 2007 року згідно із даними податкового обліку за зазначений період, а також сплатити податок у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду".
Запропонована редакція вирішує проблему касових розривів у надходженні податку на прибуток у 2006 та 2007 рр., оскільки відповідно до чинних Закону N 334/94-ВР та Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами та доповненнями) сплата податку на прибуток за IV квартал 2006 р. відбудеться у I кварталі 2007 р., а за IV квартал 2007 р. – у I кварталі 2008 р. відповідно.
Зміни
до Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (за текстом – Закон N 889-IV), які набрали чинності з 1 січня 2007 року, у запитаннях та відповідях.
Питання. Яка ставка оподаткування доходів фізичних осіб діє з 1 січня 2007 року?
Відповідь. Ставки оподаткування певних видів доходів встановлено ст. 7 Закону N 889-IV. Так, згідно з п. 7.1 цієї статті ставка податку становить 15 % об’єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 та 7.3.
Ставка податків становить подвійний розмір ставки, визначеної п. 7.1 ст. 7, від об’єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім виграшу в державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів – фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у пп. 9.11.3 п. 9.11 ст. 9 Закону N 889-IV.
Водночас, п. 22.3 ст. 22 Прикінцевих положень Закону N 889-IV встановлено, що починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена п. 7.1 ст. 7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 % об’єкта оподаткування.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2007 року доходи фізичних осіб – резидентів (крім визначених у п. 7.2 ст. 7 Закону N 889-IV) оподатковуються за ставкою 15 %, а доходи нерезидентів (з урахуванням встановлених Законом особливостей) – за ставкою 30 %.
Питання. Який з 1 січня 2007 року застосовується розмір податкової соціальної пільги та який розмір доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу?
Відповідь. Як відомо, розмір податкової соціальної пільги залежить від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року. Він протягом звітного року є незмінним незалежно від збільшення розміру мінімальної заробітної плати.
В Прикінцевих положеннях Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" зазначено, що з 2007 року податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі 100 % від суми податкової соціальної пільги, визначеної у пп. 6.1.1 цього Закону. Підпунктом 6.1.1 Закону встановлено, що для будь-якого платника податку розмір податкової соціальної пільги дорівнює 50 % від однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.
Оскільки Законом "Про Державний бюджет України на 2007 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2007 року встановлено на рівні 400 грн., то, відповідно, розмір "звичайної" податкової соціальної пільги дорівнює 200 грн. (400 грн. х 50 %).
Відповідно, підвищена – 150 % податкова соціальна пільга дорівнює 300 грн. (200 грн. х 150 %). Дана підвищена пільга розповсюджується на платників податку, які є:
а) самотньою матір’ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років, якій ще не надана група інвалідності, або дитину-інваліда I або II групи – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
в) платник податку, що має троє чи більше дітей віком до 18 років – у розрахунку на кожну таку дитину;
г) платник податку, що є вдівцем або вдовою;
д) платник податку, що є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
е) платники податку, що є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;
є) платник податку, що є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;
ж) платник податку, що є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів.
Податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 200 %, у 2007 році становить 400 грн. (200 грн. х 200 %). На цю пільгу мають право платники податку, які є:
а) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави;
б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, на яких поширюється дія Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;
г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
д) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.
Щодо розміру доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу, то нагадаємо, що податкова соціальна пільга застосовується виключно до доходу, нарахованого платнику податку протягом звітного податкового місяця у вигляді заробітної плати, і тільки за умови, що розмір такої зарплати не перевищує суми, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. У 2007 році така сума становить 740 грн. (525 грн. х 1,4), де 525 грн. – прожитковий мінімум на працездатну особу, встановлений на 1 січня 2007 року.
При цьому, як виключення, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків – платників податку, які є самотньою матір’ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником), утримує дитину-інваліда або має троє чи більше дітей віком до 18 років, визначається як добуток: 740 грн. х кількість дітей віком до 18 років.
Оподаткування рухомого майна у 2007 р.
Питання. Чи сталися якісь зміни у 2007 році в оподаткуванні доходів громадян, які вони одержують від продажу власного рухомого майна?
Відповідь. Так. З 1 січня 2007 року в оподаткуванні доходів фізичних осіб сталися значні зміни, яки торкнулися і оподаткування доходів, одержаних громадянами від продажу власного рухомого майна.
Нагадаємо, що згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон) рухоме майно – це все майно, відмінне від нерухомого. Порядок його оподаткування регламентується статтею 12 Закону.
Слід відмітити, що з метою оподаткування доходів від продажу майна в Законі до рухомого майна відносяться, в тому числі, автотранспортні засоби та приладдя до них, антикваріат, витвори мистецтва, такі як картини, скульптури тощо, ювелірні вироби та дорогоцінне каміння, побутова техніка, меблі, одяг, книги і таке інше.
Якщо зміни в оподаткуванні таких доходів як спадщина і подарунки значно зменшили з 2007 року податковий тягар на їх одержувачів, то в оподаткуванні рухомого майна, навпаки, запроваджено оподаткування автотранспортних засобів.
Згідно із змінами, внесеними до Закону, з 1 січня 2007 року при продажу одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об’єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.
Тобто в цьому році крім плати за нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу зазначеного транспорту слід сплатити ще й 1 % податку. Це при першому продажу. А при другому та кожному з наступних продаж одного з зазначених транспортних засобів слід платити вже 15 % від їх вартості.
Наприклад, якщо протягом цього року одна і та ж людина продасть з нотаріальним посвідченням власні автомобіль, мотоцикл та човен, то з вартості автомобіля (перший продаж) вона сплатить 1 % податку, а вже з вартості мотоцикла та човна – по 15 %.
Питання. Для порівняння: який порядок оподаткування продажу рухомого майна був до цього (у 2004 – 2006 роках)?
Відповідь. З 1 січня 2004 року і до 1 січня 2007 року згідно із ст. 12 Закону при продажу одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року продавець звільнявся від сплати цього податку, за умови сплати (перерахування) ним суми відповідного державного мита до бюджету до або під час такого продажу.
Тобто при умові сплати державного мита, з вартості проданого 1 раз на рік автотранспортного засобу податок сплачувати було не потрібно. При другому та наступних продажах вказаних об’єктів рухомого майна вже слід було сплачувати 13 % з вартості проданого автомобіля.
Питання. Якщо продається інше рухоме майно (не автотранспорт), то як воно оподатковується? Чи враховуються витрати на його попереднє придбання?
Відповідь. Дохід платника податку від продажу будь-якого іншого рухомого майна (крім зазначених видів транспортних засобів), таких як, наприклад, побутова техніка, одяг, книги, посуд, меблі тощо, протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону (у 2006 році – 13 %, у 2007 році – 15 %).
При цьому слід відзначити, що Законом не передбачено зменшення перед оподаткуванням одержаного від продажу доходу на суму витрат, пов’язаних з попереднім придбанням рухомого майна, в т. ч. транспортних засобів. Оподатковується вся сума одержаного доходу.
Питання. Хто, де і яким чином має сплачувати податок з такого доходу: сам громадянин чи нотаріус?
Відповідь. Якщо угода купівлі-продажу рухомого майна посвідчується нотаріально, то Законом визначено, що в такому випадку податковим агентом є нотаріус. Але обов’язки нотаріуса при цьому зводяться до перевірки факту сплати громадянином-продавцем об’єктів рухомого майна податку з доходу, що ним отримується. Особою, відповідальною за сплату податку (правильність його визначення та сплату до бюджету), згідно із ст. 17 Закону є сам громадянин. Сам же продавець має вказати нотаріусу (зазначити це письмово), який за черговістю протягом поточного року в нього це продаж транспортного засобу. Надавати свідомо неправдиву інформацію немає сенсу, оскільки інформація про кожен продаж надходить до податкового органу і по кінцю року податківці все рівно встановлять істину і притягнуть до оподаткування несумлінних платників податку.
Для оформлення договору платник податку зобов’язаний здійснити дії щодо сплати податку з доходу від операцій з відчуження об’єктів рухомого майна, а нотаріус – дії щодо подання інформації податковому органу.
Якщо ж об’єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.
Тобто такими податковими агентами є всі юридичні особи, включаючи біржі, комісійні магазини, авторинки тощо.
Слід зазначити, що при укладанні угод купівлі-продажу рухомого майна на біржі функції податкового агента біржа виконує тільки в частині перевірки факту сплати податку та повідомлення про це податковим органам (так як і нотаріуси), а відповідає за сплату податку сам громадянин.
Якщо громадянин продає належне йому рухоме майно юридичній особі, то вона є податковим агентом щодо виплачуваних такому громадянину доходів, тобто повинна нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок за ставкою 15 %, а також направити про це податковому органу інформацію за формою N 1ДФ.
В разі продажу рухомого майна одним громадянином іншому, який згідно із Законом не є податковим агентом (не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності), то відповідно до пп. 8.2.1 Закону власник майна, який одержав дохід від його продажу, зобов’язаний включити суму такого доходу до річної податкової декларації та сплатити з нього податок.
Питання. Яка вартість проданого майна береться за базу при оподаткуванні?
Відповідь. В статті 12 Закону чітко визначено, що об’єктом оподаткування є вартість майна, яке відчужується, розрахована за звичайними цінами. Порядок визначення звичайної ціни встановлено п. 1.20 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".
При продажу транспортних засобів, як правило, використовується його експертна оцінка, яка потім застосовується і органами ДАІ при постановці такого транспортного засобу на облік. Таку оцінку провадять професійні оцінники, які мають відповідні дозволи Фонду держмайна України.
Питання. А якщо один об’єкт рухомого майна обмінюється на інше рухоме майно, то як в такому випадку слід сплатити податок і кому?
Відповідь. Якщо один об’єкт рухомого майна обмінюється на інший об’єкт рухомого майна, то кожна із сторін договору міни сплачує 50 відсотків від суми податку, що визначається з вартості майна, яке відчужується кожною з сторін, розрахованої за звичайними цінами.