Щодо визначення нормативів працевлаштування інвалідів….

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ФОНД СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ
ЛИСТ
від 04.07.2006 р. N 06ю-156/1180

Члену Громадської колегії Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництваНовикову С. Л.

Шановний Сергію Львовичу!
Фонд соціального захисту інвалідів розглянув Ваше звернення від 30.05.2006 року N 13/97-13, і в межах своєї компетенції повідомляє.
1. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (зміни від 06.10.2005 N 2960-IV) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.
Отже, законодавство України встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств, в аспекті дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Згідно частини 5 статті 19 зазначеного Закону виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Пунктом 1.8 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 року N 286, визначено, що показник середньооблікової кількості штатних працівників використовується для визначення кількості зайнятих працівників за сферами економічної діяльності та ведення спостереження за змінами мобільності робочої сили. Суть його визначення полягає у тому, що зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору та тривалості робочого часу.
Таким чином, для виконання нормативу враховуються тільки працевлаштовані інваліди, для яких це місце роботи є основним, тобто із веденням трудової книжки та незалежно від тривалості робочого дня.
2. Частиною 11 статті 19 зазначеного Закону визначено, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначається виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.
Враховуючи вищезазначене, при визначені нормативу для працевлаштування інвалідів слід враховувати загальну кількість робочих місць на підприємстві.
3. Згідно пункту 3 наказу Мінпраці N 1 від 10.01.2001 р. "Про затвердження Порядку надання роботодавцю дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних" визначено, що дотація – це кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд) для покриття витрат на заробітну плату осіб, працевлаштованих за направленням державної служби зайнятості, наданні роботодавцю, що створює додаткові робочі місця для працевлаштування безробітних.
Отже, дотації надаються на створення додаткових робочих місць.

Директор В. Димов