6 березня представники ВАЛ взяли участь у засіданні робочої групи з досліджень методів та тенденцій у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом у Держфінмоніторингу. За підсумками, вважаємо за необхідне звернути увагу на таке:
1. Фахівцями Державного комітету фінансового моніторингу розроблений Орієнтовний перелік критеріїв оцінки ризику проведення клієнтом операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (у разі потреби доповнюються суб’єктом самостійно)
1) Наявність контрагентів – резидентів країн (територій), про які з достовірних джерел відомо, що вони:
– не дотримуються загальноприйнятих стандартів у боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом;
– не передбачають розкриття або надання інформації щодо фінансових операцій;
– не виконують рекомендацій Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);
– є країнами (територіями), у яких відбуваються військові дії;
– є офшорними зонами;
– є країнами (територіями), які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.
2) У фінансовій операції бере участь особа, яка:
– є такою, що обіймає (обіймала) посаду, відповідно до якої має (мала) широкі владні повноваження;
– не є фінансовою установою, але займається грошовими переказами, операціями з оплати чеків готівкою тощо;
– здійснює зовнішньоекономічні операції;
– одержує фінансову допомогу від нерезидентів чи надає фінансову допомогу нерезидентам;
– є неприбутковою організацією;
– ініціює проведення фінансової операції без безпосереднього контакту з суб’єктом.
Вимоги доповнено додатком згідно з наказом Державного комітету фінансового моніторингу України від 16.01.2007 р. N 6)
2. На питання учасників робочої групи: як поступати, якщо клієнт наполягає провести операцію за правилами, відмінними від встановлених; при наданні клієнтом інформації, яку неможливо перевірити, при відмові клієнтом певних відомостей.
Представники Держфінмониторингу запропонували у разі наявності таких випадків, проводити внутрішній фінансовий моніторингу, користуючись нормами статті 12 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом":
«Стаття 12. Фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу
Фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо вона має одну або більше ознак, визначених цією статтею:
1) заплутаний або незвичний характер фінансової операції, яка не має очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, зокрема:
а) прийняття суб’єктом первинного фінансового моніторингу коштів від особи, яка пропонує або погоджується на отримання процентів по депозиту, нижчих за процентну ставку, що встановлена у банку на поточний момент, або сплату комісій (плати за здійснення окремих операцій з його коштами) у розмірах, більших ніж визначені суб’єктом первинного моніторингу за тотожними вкладами або операціями на поточний момент;
б) наполягання особи провести операцію за правилами, відмінними від встановлених законодавством та внутрішніми документами суб’єкта первинного моніторингу щодо таких операцій за змістом або за строками її проведення;
в) внесення особою у раніше узгоджену схему проведення операції (операцій) безпосередньо перед початком її реалізації значних змін, що особливо стосуються напряму руху грошових коштів або іншого майна, в тому числі неодноразова зміна банківських реквізитів бенефіціара після надання першого доручення на переведення коштів або індосацію платіжних документів, надання доручення на перерахування коштів бенефіціару через два та більше рахунки інших осіб;
г) представлення особою інформації, яку неможливо перевірити;
ґ) неможливість встановлення контрагентів особи, прийняття суб’єктом первинного фінансового моніторингу коштів (платіжних документів до їх оплати) від особи, яка надсилає кошти на адресу іншої сторони цивільно-правової угоди, внаслідок чого такі кошти повертаються без виконання фінансової операції у зв’язку з незнаходженням такої іншої сторони або у зв’язку з її відмовою щодо їх прийняття;
д) відмова в наданні особою (клієнтом) відомостей, передбачених законодавством та відповідними внутрішніми документами суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
е) регулярне укладення особою строкових угод або використання інших похідних фінансових інструментів, особливо таких, що не передбачають поставки базового активу, за фінансовими операціями з одним або кількома контрагентами, результатом чого є постійний прибуток або постійні збитки особи;»