Державна податкова адміністрація України розглянула лист з питань виконання ломбардом функцій податкового агента і повідомляє….

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 02.08.2006 р. N 8468/6/17-0716

Щодо виконання ломбардом функцій податкового агента

Державна податкова адміністрація України розглянула лист з питань виконання ломбардом функцій податкового агента і повідомляє.

Відповідно до Закону України від 12.07.2001 N 2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та з метою запровадження єдиних умов та правил здійснення діяльності з надання фінансових послуг ломбардами, запровадження вимог до ломбарду як фінансової установи, установлення критеріїв облікової та реєструючої системи ломбарду, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України розпорядженням від 26 квітня 2005 року N 3981 затвердила Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 травня 2005 року за N 565/10845 (далі – Положення).

Пунктом 1.2 Положення зазначено, що ломбард – це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду; фінансовий кредит ломбарду – надання ломбардом коштів у позику, забезпечених заставою, на визначений строк та під процент.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, при укладанні договору позики ломбард виконує частку функцій, покладених на податкового агента Законом України від 22.05.2003 N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон), а саме, нараховує і виплачує позичальнику дохід. Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону дохід – це сума будь-яких коштів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь.

У позичальника в момент одержання грошей за договором позики згідно із п. 1.2 ст. 1 Закону виникає дохід. Але позика (фінансовий кредит) є грошовою сумою, яка підлягає поверненню, і протягом строку дії договору позики на підставі пп. 4.3.23 п. 4.3 ст. 4 Закону не розглядається як оподатковуваний дохід фізичної особи, яка одержала таку позику. У податковому періоді (місяці), коли договір позики закінчився, а позичальник не виконав умови цього договору щодо викупу закладених речей, у такого позичальника – платника податку виникає оподатковуваний дохід у вигляді одержаної у власність грошової суми, яка підлягала поверненню.

Крім того, згідно із ст. 575 ЦКУ у ломбардів позика під заставу є закладом, який передається заставодавцем лише у володіння заставодержателя (ломбарда – позикодавця), а за самим заставодавцем зберігається право користування і розпорядження предметами застави (ст. 586 ЦКУ), тобто власник закладених речей не втрачає права власності на них. Крім того, згідно із ст. 589 ЦКУ заставодержатель у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, додатково набуває право звернення стягнення на предмет застави. Тобто ломбард як протягом дії договору застави (закладу), так і після його закінчення, не є власником закладених речей. Він тільки має право володіти закладеними речами протягом дії договору застави, а при невикупі таких речей (невиконанні договору заставодавцем) лише набуває право їх реалізувати та за рахунок одержаної від продажу суми задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором, та покрити свої витрати, пов’язані з невиконанням заставодавцем договору.

Тобто під час реалізації закладеного майна ломбард, на підставі визначених договором позики умов, продає майно, яке на праві власності належить заставодавцю.

Законодавством встановлено, що якщо одержана від реалізації ломбардом предметів застави згідно із ст. ст. 589 – 591 Цивільного кодексу України грошова сума перевищуватиме розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повинна повертатися заставодавцю (ст. 25 Закону України "Про заставу"). Таке повернення передбачено саме тому, що вся сума, одержана ломбардом від продажу належної на праві власності заставодателю закладеної речі має належати саме заставодержателю. Але, оскільки законом та умовами договору застави передбачено задоволення вимог ломбарда за рахунок такої одержаної суми, то на виконання закону і договору заставодавцю повертається саме залишок суми.

Враховуючи наведене, коли ломбардом реалізовано заставлене майно, в нього наявні гроші заставодавця – платника податку, в якого у звітному періоді (місяці реалізації) виник оподатковуваний дохід у зв’язку з невиконанням договору позики у вигляді обумовленої договором суми позики. Саме у цей час із суми неповернутої позики ломбард, як податковий агент, на підставі пункту 1.15 статті 1 та пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" має нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб, у порядку, визначеному статтею 8 Закону та за ставкою пункту 7.1 статті 7 Закону, і направити податковому органу звітність за формою N 1-ДФ.

З залишку суми після сплати податку ломбард має задовольнити свої вимоги, а решту суми (за її наявністю) повернути її власнику заставодавцю – платнику податку.

Грошова сума, що перевищує розмір забезпечення заставою вимог заставодержателя (ломбарду), також є об’єктом оподаткування у платника податку, якому вона повертається, тобто підлягає оподаткуванню ломбардом згідно з ст. 8 Закону N 889 за ставкою п. 7.1 Закону.

Заступник Голови
ДПА України

С. Лекарь

Надруковано:
"Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ",
N 34, 28 серпня 2006 р.