Щодо державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб та нотаріального посвідчення правочинів..
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 31.07.2006 р. N 31-308-206
Міністерством юстиції розглянуто звернення "Приватбанку" м. Дніпропетровська, що надійшло від Національного банку України, і повідомляється наступне.
Відповідно до статті 44 Закону України "Про нотаріат" при посвідченні угод з’ясовується дієздатність громадян і перевіряється правоздатність юридичних осіб, які беруть участь в угодах. У разі укладення угоди представником перевіряються його повноваження.
Частиною першою статті 89 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" (далі – Закон).
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців полягає у засвідченні факту створення або припинення юридичної особи шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру (частина перша статті 4 Закону).
Документом встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи – підприємця, є свідоцтво про державну реєстрацію (стаття 1 Закону).
Таким чином, для встановлення факту створення юридичної особи (тобто внесення запису до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію) нотаріусу надається свідоцтво про державну реєстрацію, видане державним реєстратором. Зазначене свідоцтво підтверджує цивільну правоздатність юридичної особи.
Стосовно встановлення об’єму цивільної дієздатності юридичної особи слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Отже, нотаріуси при посвідченні правочинів зобов’язані з’ясовувати не лише цивільну правоздатність юридичної особи, а й її цивільну дієздатність.
Перелік відомостей, на підставі яких встановлюється цивільна дієздатність юридичної особи, передбачений статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців". Зокрема, в цьому реєстрі містяться відомості про прізвище, ім’я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх ідентифікаційні номери фізичних осіб – платників податків; дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, зокрема дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо); дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи тощо.
При цьому, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді: витягу з Єдиного державного реєстру; довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується (стаття 20 Закону).
Згідно статті 21 Закону, виписка з Єдиного державного реєстру видається юридичній особі або фізичній особі – підприємцю за їх письмовим запитом протягом двох робочих днів з дати подання цього запиту або на підставі їх письмової заяви при видачі свідоцтва про державну реєстрацію або при його заміні.
У виписці зазначається, серед іншого, прізвище, ім’я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх ідентифікаційні номери фізичних осіб – платників податків; наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи або фізичної особи – підприємця.
Згідно частини першої статті 18 Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Право нотаріуса на отримання таких відомостей зазначено у статті 46 Закону України "Про нотаріат", якою встановлено, що нотаріуси вправі витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.
Заступник Міністра
Л. В. Єфіменко