Дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника…
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ від 13.03.2006 р. N 2241/6/17-0716
(Витяг)
З 31 січня 2004 р. набрав чинності Закон України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон), у зв’язку з цим Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (далі – Декрет) втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності (п. 22.10 ст. 22 Закону).
Згідно з пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону оподаткування доходів, зокрема, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань з урахуванням норм цього пункту. До спеціального законодавства належить спеціальна система оподаткування, запроваджена Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (далі – Указ), та звичайна (загальна) система оподаткування, діюча відповідно до розділу IV Декрету, окрім фіксованого податку.
Відповідно до ст. 2 Указу дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань платника єдиного податку. Згідно зі ст. 6 Указу платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком.
Оскільки до прийняття спеціального закону оподаткування доходу фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності, одержаного від продажу товарів, надання послуг, виконання робіт у межах її підприємницької діяльності, провадиться на підставі Декрету та Указу (а не Закону), термін "загальний оподатковуваний дохід" у значенні, наданому в п. 1.6 ст. 1 Закону, до такого доходу не застосовується.
Враховуючи положення п. 1.6 ст. 1, пп. 4.3.25 п. 4.3 ст. 4, пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9, ст. 17 Закону, статей 2 та 6 Указу, ст. 14 Декрету, особа, яка є джерелом виплати доходу на користь суб’єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об’єкт оподаткування – оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу, оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфер правового регулювання між Указом, Декретом та Законом.
Таким чином, у разі виникнення у підприємства господарських відносин з фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності для уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності підприємство при укладанні з ними господарських договорів та з метою наявності достатніх підстав для неутримання податку з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів таким фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності має вимагати у останніх копії Свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності, Свідоцтва про сплату єдиного податку, платіжних документів про сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб та пред’являти зазначені документи на вимогу працівників податкової служби під час проведення перевірки.
____________
Надруковано:
Бібліотека "Вісника податкової служби України",
N 15, 21 квітня 2006 р.