Пропонуємо Вашій увазі для ознайомлення та обговорення "Проект Закону про ломбарди і ломбардну діяльність", що виносився на друге читання ВР (ТЕКСТ)…
Проект
(Тираж 22.02.2006)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про ломбарди і ломбардну діяльність
Цей Закон визначає організаційні, правові та економічні засади створення і діяльності ломбардів, надання послуг ломбардами, здійснення регулятивних і наглядових функцій за діяльністю з надання таких послуг.
Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності ломбардів в Україні, створення належного конкурентного середовища на ринку фінансових послуг, забезпечення захисту законних інтересів споживачів цих послуг.
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
1) клієнти ломбарду – споживачі послуг, що надаються ломбардом;
2) ломбард – фінансова установа, основним видом діяльності якої є надання фінансових послуг щодо фінансового кредитування фізичних осіб за рахунок власних або залучених коштів юридичних осіб, крім вкладів (депозитів), під заставу майна на визначений строк і під відсоток, а також надання супутніх послуг ломбарду.
3) ломбардна діяльність – надання ломбардами визначених цим Законом послуг на ринках фінансових послуг;
4) підрозділи ломбарду – філії та відділення, через які здійснюється ломбардна діяльність;
5) супутні послуги ломбарду – послуги, пов’язані з наданням ломбардом фінансових кредитів, які є передумовою надання таких кредитів або випливають з їх надання;
6) Уповноважений орган – спеціальний уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг;
7) учасники ринку послуг ломбардів – ломбарди та клієнти ломбардів;
8) гранична фінансова операція – фінансова операція, за якою ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення не сприятливої для клієнта ситуації;
9) стандартна фінансова операція – фінансова операція, за якою ризик є незначним;
10) сумнівна фінансова операція – фінансова операція, за якою виконання зобов’язань з боку клієнта фінансової установи в повній сумі (з урахуванням фінансового стану та рівня забезпечення клієнта) під загрозою, імовірність повного погашення заборгованості низька;
11) небезпечна фінансова операція – фінансова операція, за якою ризик є значним, надалі може збільшуватись, а також є імовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені відповідним договором;
12) безнадійна фінансова операція – операція, імовірність виконання зобов’язань за якою з боку клієнта фінансової установи (з урахуванням фінансового стану клієнта та рівня забезпечення) практично відсутня.
Стаття 2. Сфера дії Закону
1. Цей Закон регулює основи господарської діяльності ломбардів, відносини, які виникають між учасниками ринку послуг, що надаються ломбардами, а також між ломбардами та відповідними державними органами в межах їх компетенції.
Стаття 3. Законодавство про регулювання діяльності з надання послуг ломбардами
1. Ломбарди в Україні діють відповідно до цього Закону, інших законів України та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.
Стаття 4. Створення ломбарду
1. Ломбард створюється у формі державного підприємства або повного товариства з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
2. Державна реєстрація ломбардів здійснюється в порядку встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.
Стаття 5. Об’єднання ломбардів
1. Ломбарди мають право об’єднуватися на добровільних засадах, якщо це не суперечить законодавству та вимогам цього Закону.
2. Учасниками об’єднань ломбардів можуть бути виключно ломбарди, які створені та діють у відповідності до цього Закону.
3. Об’єднання ломбардів набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації, що здійснюється в порядку встановленому законом.
4. Об’єднання ломбардів є неприбутковою організацією, що утримується за рахунок внесків його членів та інших доходів, отриманих на підставах не заборонених законом.
Стаття 6. Засновники (учасники) ломбарду
1. Засновниками (учасниками) ломбарду можуть бути юридичні і фізичні особи, держава в особі органів, визначених Уповноваженим органом.
2. Засновниками (учасниками) ломбарду не можуть бути юридичні особи, в яких ломбард має істотну участь, об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації, а також підприємства, установи, організації, якщо це прямо заборонено законодавством, що регулює їх діяльність.
Стаття 7. Найменування ломбарду
1. Повне та скорочене найменування ломбарду повинне містити слово "ломбард", а також посилання на його організаційно-правову форму.
2. Не дозволяється використовувати найменування, яке повторює існуюче найменування іншого ломбарду або вводить в оману щодо видів діяльності, які здійснює ломбард.
3. Підприємства, установи та організації, створені в іншому порядку, ніж передбачено цим Законом, не мають права використовувати у своїх найменуваннях термін "ломбард" і не підлягають державній реєстрації під назвою, яка включає цей термін.
Стаття 8 Установчі документи ломбарду
1. Установчі документи ломбарду повинні відповідати вимогам закону.
Стаття 9. Внесення інформації про ломбард до Державного реєстру фінансових установ
1. Ломбард набуває статусу фінансової установи після внесення запису про нього (реєстрації) до Державного реєстру фінансових установ в порядку визначеному Уповноваженим органом.
Стаття 10. Виключення ломбарду з Державного реєстру фінансових установ
1. Уповноважений орган приймає рішення про виключення ломбарду з Державного реєстру фінансових установ за наявності підстав та в порядку, визначеному Уповноваженим органом.
2. Підстави для виключення ломбарду з Державного реєстру фінансових установ:
1) заява ломбарду про виключення з Державного реєстру фінансових установ;
2) рішення про скасування державної реєстрації ломбарду;
3) виявлення фактів недостовірної інформації у документах, поданих ломбардом для внесення інформації до Державного реєстру фінансових установ;
4) порушення вимог законодавства та невжиття заходів щодо їх усунення на вимогу та в строки, визначені Уповноваженим органом
5) інші підстави, визначені законодавством.
3. За наявності підстав Уповноважений орган приймає рішення та повідомляє у п’ятиденний строк ломбард про його виключення з Державного реєстру фінансових установ.
4. Ломбард припиняє надання послуг у день одержання рішення про виключення з Державного реєстру фінансових установ.
5. Рішення Уповноваженого органу про виключення ломбарду з Державного реєстру фінансових установ публікується в офіційному друкованому виданні та може бути оскаржено ломбардом у судовому порядку.
Стаття 11. Підрозділи ломбарду
1. Підрозділи ломбарду створюються за рішенням засновників (учасників) ломбарду, в порядку, передбаченому для створення підрозділів підприємств і діють на підставі затверджених положень про них.
2. Підрозділи ломбарду не є юридичними особами.
3. Ломбард повідомляє Уповноважений орган протягом п’яти днів, з моменту прийняття відповідного рішення про створення або ліквідацію підрозділу.
4. Підрозділ ломбарду не має права надавати послуги, передбачені цим Законом, до моменту внесення інформації про нього до Державного реєстру фінансових установ, в порядку, визначеному Уповноваженим органом.
Стаття 12. Діяльність підрозділів ломбарду
1. Підрозділам ломбарду забороняється здійснювати будь-які інші види діяльності, виконувати будь-які інші операції, укладати договори (угоди), що не обумовлені положенням про підрозділ.
2. Положення про підрозділ повинно відповідати вимогам цього Закону, нормативно-правовим актам Уповноваженого органу та установчим документам ломбарду.
3. Ломбард несе відповідальність за діяльність підрозділу відповідно до закону.
Стаття 13. Припинення діяльності ломбарду
1. Діяльність ломбарду припиняється у разі його реорганізації або ліквідації.
2. Ліквідація або реорганізація ломбарду здійснюється в порядку, передбаченому для ліквідації чи реорганізації юридичних осіб, з урахуванням особливостей цього Закону, установчих документів ломбарду та нормативно-правових актів Уповноваженого органу.
3. Реорганізація ломбарду здійснюється за рішенням його вищого органу управління.
4. Ліквідація ломбарду здійснюється за рішенням вищого органу управління ломбарду, суду, в тому числі за поданням Уповноваженого органу.
Вищий орган управління ломбарду у п’ятиденний строк письмово повідомляє про прийняте рішення щодо ліквідації ломбарду Уповноважений орган, який вносить до Державного реєстру фінансових установ відомості про те, що ломбард перебуває у процесі ліквідації.
Ломбард припиняє надання послуг з моменту прийняття рішення про його ліквідацію.
Стаття 14. Статутний капітал ломбарду
1. Статутний капітал ломбарду формується відповідно до вимог цього Закону.
2. Мінімальний розмір статутного капіталу, необхідний для створення ломбарду становить 50 000 (п’ятдесят тисяч) євро, що вноситься у національній валюті за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України, відповідно на день укладення засновницького договору або затвердження статуту.
3. Для взяття на облік Уповноваженим органом, ломбард повинен надати довідку з установи банку про підтвердження формування та наявності на банківському рахунку мінімального розміру статутного капіталу встановленого цим Законом.
4. На момент державної реєстрації сплачений статутний капітал ломбарду повинен бути сформований в розмірі, не меншому ніж мінімально встановлений цим Законом.
5. Формування та збільшення розміру статутного капіталу здійснюється виключно шляхом внесення грошових коштів.
6. Ломбард має право збільшувати розмір статутного капіталу після виконання усіма засновниками (учасниками) своїх зобов’язань щодо формування попередньо заявленого статутного капіталу в повному обсязі.
Ломбард не має права зменшувати розмір статутного капіталу нижче мінімального рівня.
Стаття 15. Резервний та інші фонди ломбарду
1. Ломбард створює резервний фонд з метою покриття можливих збитків, пов’язаннях з наданням ломбардом фінансових послуг.
2. Резервний фонд створюється ломбардом самостійно в розмірі достатньому для повного покриття ризиків неповернення фінансових кредитів та інших видів заборгованості.
3. Резервний фонд складається з відрахувань за такими групами фінансових операцій:
1) стандартні фінансові операції не більше 1 відсотка від загальної суми заборгованості за кожною фінансовою операцією, враховуючи прийнятне забезпечення;
2) граничні фінансові операції не більше 5 відсотків від загальної суми заборгованості за кожною фінансовою операцією, враховуючи прийнятне забезпечення;
3) небезпечні фінансові операції не більше 20 відсотків від загальної суми заборгованості за кожною фінансовою операцією, враховуючи прийнятне забезпечення;
4) сумнівні фінансові операції не більше 50 відсотків від загальної суми заборгованості за кожною фінансовою операцією, враховуючи прийнятне забезпечення;
5) безнадійні фінансові операції не більше 100 відсотків від загальної суми заборгованості за кожною фінансовою операцією, враховуючи прийнятне забезпечення.
Розмір відрахувань до Резервного фонду за групами фінансових операцій визначається Уповноваженим органом.
4. Якщо ломбард не здійснює страхування предметів застави за рахунок та на користь споживачів послуг ломбарду, ломбард зобов’язаний додатково здійснювати щоквартальні відрахування до резервного фонду ломбарду в розмірі 5 відсотків від оцінної вартості предметів застави, прийнятих ломбардом за відповідний квартал.
5. Сформований резервний фонд розміщується ломбардом без обмежень:
1) в грошові кошти в касі, на рахунках ломбарду, в тому числі депозитних; в облігації внутрішніх державних позик; в банківські метали;
2) в нерухоме майно;
3) у цінні папери, що передбачають одержання доходу;
4) заставні.
5. Розміщення ломбардом сформованого резервного фонду забороняється у результатах робіт, послугах, результатах інтелектуальної, творчої діяльності, інформації, тощо.
6. Порядок формування інших фондів ломбарду визначається законодавством.
Стаття 16. Органи управління ломбардом
1. Органи управління ломбарду утворюються і діють у порядку, визначеному законодавством та установчими документами ломбарду.
Стаття 17. Фінансові кредити, супутні послуги та інша господарська діяльність ломбардів
1. Ломбард має право надавати фізичним особам фінансові кредити у готівковій і безготівковій формах.
2. Фінансові кредити надаються за рахунок власних коштів ломбарду, а також за рахунок залучених коштів, крім вкладів (депозитів).
3. До супутніх послуг ломбарду належать:
1) зберігання майна переданого під заставу;
2) оцінка майна, яке ломбард бере в заставу та/або на зберігання;
3) передпродажна підготовка, продаж майна, що перебувало в заставі як забезпечення зобов’язань за договором фінансового кредиту;
4) виконання функцій агента страховика при страхуванні заставленого майна;
5) виготовлення, переробка та продаж ювелірних і побутових виробів із брухту і виробів з дорогоцінних металів (крім банківських металів) і дорогоцінного каміння, що перебували у заставі як забезпечення зобов‘язань за договором фінансового кредиту;
6) переробка майна, що перебувало у заставі як забезпечення зобов’язань за договором фінансового кредиту з метою його подальшої реалізації.
4. Перелік супутніх послуг, що надаються ломбардами, зазначений у цій статті є вичерпним.
5. Ломбард також може укладати цивільно-правові правочини, які випливають із його статусу юридичної особи.
Стаття 18. Ліцензування послуг ломбарду
1. Ліцензування діяльності з надання фінансових послуг ломбарду здійснюється згідно з законом.
2. У випадку, якщо діяльність з надання окремих послуг ломбардом, передбачених цим Законом, вимагає отримання окремих дозволів або ліцензій, ломбард надає ці послуги після одержання таких дозволів або ліцензій.
Стаття 19. Умови надання ломбардом фінансових кредитів
1. Ломбард надає фінансові кредити відповідно до вимог цього Закону на підставі письмового договору.
2. Фінансовий кредит ломбарду повинен бути забезпечений заставою майна.
3. Під час укладання договору клієнт ломбарду має право вимагати від ломбарду надання балансу (звіту про фінансовий стан), підтвердженого аудитором, а також іншу інформацію, згідно законодавства.
4. Ломбард самостійно розробляє правила надання фінансових кредитів. Правила не повинні суперечити законодавству та порушувати права учасників ринку послуг ломбардів.
Ломбард самостійно визначає відсоткові ставки за кредитами і тарифи за операції з відповідального зберігання майна.
5. Ломбард має право брати в заставу майно, грошова оцінка якого перевищує суму кредиту, що надається ломбардом.
Угоди, що здійснюються з пов’язаними з ломбардом особами не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди укладені з іншими особами.
6. Ломбард зобов’язаний відображати суму оцінки кожного предмету застави в обліку.
7. Відсотки за користування фінансовим кредитом нараховуються відповідно до умов договору за фактичний строк користування фінансовим кредитом або до моменту звернення стягнення на предмет застави.
8. Ломбард у своїй діяльності зобов’язаний дотримуватись законодавства про захист прав споживачів.
Стаття 20. Облік та звітність
1. Ломбард веде облік своїх операцій та звітує про свою діяльність відповідно до вимог законодавства України і нормативно-правових актів Уповноваженого органу.
Стаття 21. Вимоги до зовнішнього аудиту
1. Аудиторські перевірки ломбардів повинні проводитися аудиторами, які:
мають відповідний сертифікат;
не пов’язані взаємовідносинами щодо права власності з ломбардом або його підрозділом, діяльність яких перевіряється, не мають заборгованості перед цими установами;
внесені до державного реєстру, що ведеться Уповноваженим органом.
2. Ломбард зобов’язаний щорічно проводити аудиторську перевірку та надавати акт аудиторської перевірки Уповноваженому органу, в строки та в порядку визначеному Уповноваженим органом.
Стаття 22. Регулювання відносин ломбарду з клієнтами
1. Відносини ломбарду з клієнтами регулюються законодавством, внутрішніми положеннями ломбарду та договором.
Стаття 23. Комерційна таємниця
1. Комерційною таємницею ломбарду є:
1) інформація про фінансовий стан, професійну та підприємницьку діяльність клієнта, яка стала відомою ломбарду під час надання послуг клієнту ломбарду;
2) послуги, що надавалися клієнту або за його дорученням.
2. Інформація, що становить комерційну таємницю, надається ломбардом за наявності наступних підстав:
1) на письмовий запит або з письмового дозволу суб’єкта такої інформації;
2) на письмову вимогу суду або за рішенням суду;
3) за письмовим запитом органів державної влади, в межах їх компетенції.
Стаття 24. Особливості державного регулювання ломбардів
1. Уповноважений орган може встановлювати:
1) професійні та інші вимоги до керівників та головного бухгалтера ломбарду та осіб, що безпосередньо здійснюють надання послуг ломбарду.
2) перелік обов’язкових внутрішніх положень ломбарду;
3) вимоги до приміщень, спеціального обладнання, програмного забезпечення, облікової та реєструючої системи;
4) вимоги до договорів та правил надання послуг ломбардами;
5) інші питання в межах його компетенції.
Стаття 25. Органи, що здійснюють державне регулювання і нагляд за діяльністю ломбардів
1. Державне регулювання і нагляд за діяльністю ломбардів здійснює Уповноважений орган, інші органи державної влади відповідно до їх компетенції.
Стаття 26. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Ломбарди, створені до набрання чинності цим Законом, зобов’язані:
– протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону;
– протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом, сформувати статутний капітал у відповідності до цього Закону.
У випадку, якщо ломбард у зазначені строки не виконає вимог, визначених цим пунктом, він зобов’язаний:
негайно припинити надання фінансових послуг;
протягом трьох місяців внести зміни до установчих документів про виключення фінансових послуг з видів господарської діяльності та виключення з найменування слова „ломбард”.
3. Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення у відповідність з цим Законом застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
4. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набуття чинності цим Законом:
подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідність прийняття яких випливає із змісту цього Закону
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади власних нормативно-правових актів, у відповідність до цього Закону.